Франція у Новий час
Державний і територіальний устрій Франції перейшло до нової форми під час правління Людовика XI (1461-1483). Під час його правління було фактично завершено об’єднання країни під досить сильної одноосібної владою короля, істотно скорочені повноваження місцевих феодальних правителів і розпочато формування культу центрального правителя, зіграв фатальну роль в державній історії і призвела до Великої Революції.
У 1589 році обірвалася бічна гілка династії Капетингів – династія Валуа. Їй на зміну прийшла нова династія – Бурбони, першим представником якої на французькому престолі став Генріх IV. Новий король поклав кінець релігійних війн між католиками і протестантами, бушевавшими протягом декількох десятиліть.
Підписаний Генріхом IV у 1598 році Нантський едикт дав протестантам досить широкі повноваження, що суттєво вплинуло на форму державного територіального устрою Франції, так як тепер протестанти могли володіти фортецями і фактично утворили державу в державі, обзавівшись військовою силою.
