В КК передбачаються покарання за різні злочини. Особливо небезпечними вважаються посягання на здоров’я і життя людини. Зокрема, йтиметься про вбивство і умисному заподіянні тяжкого шкоди здоров’ю. Але якщо з кваліфікацією першого злочину проблем зазвичай не виникає, то з другим діянням справа йде трохи інакше. Розглянемо особливості притягнення до відповідальності за умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю.
Загальні відомості
Поняття умисного заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю людини наводиться у Правилах проведення судмедекспертизи від 1996 р. згідно з пунктом 2 цього акта, шкодою визнаються порушення цілісності тканин і органів (тілесні ушкодження) або фізіологічних функцій або патологічні стани (захворювання), що з’явилися під впливом різних зовнішніх факторів. До числа останніх відносять механічні, біологічні, хімічні, психічні, фізичні та інші впливи.
Класифікація злочинів
Посягання на здоров’я людини, передбачені в КК, можна поділити на 4 категорії:
Ключові ознаки
Грунтуючись на відомостях, наведених вище, можна охарактеризувати види умисного заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю. Він може виражатися в:
Умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю по КК РФ можна охарактеризувати як протиправне навмисне дія одного суб’єкта, спрямоване на порушення цілісності і розлад фізіологічних функцій тканин і органів, що заподіює йому біль та моральні страждання.
КК РФ: умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю
У Кодексі передбачена окрема норма, що закріплює ознаки такого діяння і відповідальність за нього. Встановлюється покарання за умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю статтею 111. У нормі присутній 4 частини.
Загальний склад умисного заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю закріплений у ч. 1. У диспозиції передбачаються конкретні ознаки посягання, наявність яких тягне покарання. Відповідальність наступає за умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю, що спричинило:
За такі діяння винної ставиться до 8 років в’язниці.
Обтяжуючі обставини
Вони вказані у 2 частині ст. 111. Умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю може здійснюватися:
У зазначених випадках покарання для винного посилюється. Згідно ч. 2 111 норми КК, за навмисне заподіяння тяжкого шкоди здоров’ю при даних обставинах особі ставиться до 10 років в’язниці. В додаток може призначатися обмеження волі (не більше ніж на 2 роки).
Особливо кваліфікуючі ознаки
Більш суворе покарання встановлюється за умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю, вчинене:
У цих випадках винному загрожує до 12 років в’язниці. При цьому йому також може звинувачують додаткове обмеження волі (не більше ніж на 2 роки).
За умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю з необережності, яке призвело до загибелі потерпілого, передбачено до 15 років в’язниці. Винному також може звинувачують обмеження волі до 2-х років.
Особливості злочину
Умисне заподіяння тяжкого шкоди здоров’ю вважається одним з найбільш небезпечних посягань після вбивства. Загальний склад діяння кваліфікується як тяжкий злочин. При наявності особливо кваліфікуючих обставин діяння переходить до категорії особливо тяжких.
Об’єкт посягання – здоров’я громадянина. Додатковим об’єктом є життя, якої може позбутися потерпілий при умисному заподіянні тяжкого шкоди здоров’ю. Ст. 105 передбачає покарання за вбивство як за самостійний злочин. Однак якщо винний не мав наміру позбавляти особу життя, то вважається, що смерть настала з необережності. Відповідно, це наслідок відноситься до особливо кваліфікуючими ознаками діяння по статті 111.
Умисне заподіяння тяжкого шкоди здоров’ю характеризується різними ознаками. Всі вони наводяться в диспозиції норми. Перелік критеріїв, зазначених у статті, вважається вичерпним. Покарання застосовується до винного за наявності хоча б однієї з наведених ознак.
Критерієм, за яким діяння кваліфікується за 111 статті, є шкода, що представляє для життя потерпілого небезпека. Якщо ця ознака відсутня, то до уваги беруться наслідки, що виникли внаслідок протиправних дій особи. До них відносять:
- Втрату слухових і мовних, інших функцій, зору, органів.
- Незабутнє спотворювання особи потерпілого.
- Переривання вагітності.
- Розлад здоров’я, сполучене зі стійкою (на 1/3) або повною втратою працездатності.
- Захворювання на токсикоманію, наркоманію.
- Психічні порушення.
Тілесні ушкодження
Вони можуть представляти серйозну небезпеку для потерпілого. Деякі тілесні ушкодження в момент заподіяння можуть призвести до смерті. Інші дії можуть спровокувати розвиток стану, що створює ризик для життя.
До числа перших слід віднести:
- Поранення черепа проникаючого характеру, в т. ч. без ураження мозку.
- Переломи підстави і кісток склепіння черепа (закриті/відкриті).
- Важкий забій мозку.
- Поранення хребта, в т. ч. без ураження спинного мозку, живота, грудної клітини проникаючого характеру.
- Забій головного мозку середньої тяжкості з ураженням стволового відділу.
- Переломи трубчастих (довгих) кісток відкритого типу. Мова про плечової, стегнової, великогомілкової кістках.
- Відкриті ушкодження колінного та кульшового суглобів.
- Опіки 3-4 ст., площу яких займає більше 15 % від всієї поверхні тіла.
- Ушкодження великих судин. Мова про аорті, сонної, плечової, підключичної, стегнової, а також супроводжуючих їх венах.
- Опіки 3 ст., що поширилися на площу, що перевищує 20 % поверхні тіла.
У другу групу включені захворювання, які з’явилися внаслідок впливу зовнішніх факторів і ускладнюються станом, що загрожує життю, і самі несуть ризик для здоров’я потерпілого:
- Шок 3-4 ст.
- Кома.
- Велика крововтрата.
- Серцево-судинна недостатність у гострій фазі.
- Тяжке порушення мозкового кровопостачання.
- Колапс.
- Печінкова/ниркова недостатність у гострій формі.
- Гнійно-септичний стан та ін.
Втрата зору
Ця шкода вважається безпечним для життя, проте його наслідки є тяжкими. Втратою зору визнається стійка сліпота на 2 ока або зниження зору до 0,04 і нижче.
Якщо потерпілий втратив зір на одному оці, то це вважається втратою органом фізіологічної функції. Такий наслідок визнається тяжким шкодою здоров’ю. Втрата очного яблука є втратою органу.
Пошкодження мовного і слухового апаратів
До числа тяжких наслідків відносять також шкоду, що призвів до втрати мови. Під нею слід розуміти втрату здатності висловлювати думки за допомогою членораздельных звуків, зрозумілі оточуючим.
Ще одним наслідком є втрата слуху. Йдеться про ситуацію, коли потерпілий втрачає здатність чути розмовну мову, вимовлену на відстані не більше 5 см від вуха пацієнта. Якщо громадянин втратив слух на одне вухо, то це вважається порушенням фізіологічної функції органу.
При оцінці тяжкості шкоди здоров’ю при втраті зору або слуху до уваги не приймається можливість їх поліпшення за допомогою застосування медико-технічних засобів (окулярів, спеціальних апаратів і тощо).
Втрата органу або порушення фізіологічної функції
До числа тяжких наслідків слід віднести:
- Втрату ноги, руки, тобто їх відділення від тулуба. Параліч або інший подібний стан, що виключає виконання фізіологічних функцій, прирівнюється до втрати кінцівки. Втрата стопи/кисті спричиняє стійку втрату працездатності не менш ніж на 1/3. Відповідно, це також вважається тяжким шкодою.
- Пошкодження статевих органів, поєднане з втратою репродуктивної функції.
Спотворювання особи
При пошкодженнях лицьової частини голови оцінюється їх тяжкість за критеріями, наведеними в Правилах судмедекспертизи. Експерт повинен встановити, чи є наявні у потерпілого ушкодження изгладимыми. Іншими словами, необхідно визначити, чи можуть видимі наслідки зменшитися або зникнути. Якщо для цього потрібна пластична операція, пошкодження визнаються неизгладимыми.
Втрата працездатності
Її ступінь визначається медичним експертом на підставі даних спеціальної таблиці. Стійкою слід вважати втрату працездатності або при визначився кінець, коли вона втрачена безповоротно, або при тривалому розлад здоров’я (більше 120 дн.).
Рівень втрати працездатності у дитини встановлюється на підставі загальних правил та з урахуванням того, наскільки вона буде втрачена згодом.
У інвалідів і літніх людей ступінь визначається так само, як і у майже здорових. При цьому вік і група інвалідності потерпілого значення не мають.
Під повною втратою професійної працездатності слід розуміти стан, при якому суб’єкт внаслідок отриманих ушкоджень не може більше виконувати свої функції або працювати за обраною спеціальністю. Наприклад, музикант не може більше грати, друкарка – друкувати, балерина – танцювати. При цьому потерпілий може працювати в іншій сфері.
Якщо потерпілий має кілька спеціальностей, то при оцінці ступеня втрати працездатності до уваги приймається професія, за якою громадянин працював на момент вчинення злочину.
Притягнення до відповідальності за повну втрату професійної працездатності допускається лише тоді, коли винний мав намір позбавити потерпілого можливості продовжувати свою діяльність. Для таких випадків у законодавстві присутня вказівка на завідомість настання саме цих наслідків.
Переривання вагітності
Якщо розглядати цей факт як наслідок заподіяння шкоди здоров’ю, то термін виношування значення не має. При кваліфікації діяння головне, щоб винний знав (розумів), що заподіює шкоду вагітній жінці. Умовою поставлення покарання є зв’язок між діянням який зазіхав і перерваної вагітністю. При цьому остання не повинна бути обумовлена індивідуальними особливостями стану здоров’я потерпілої.
У таких ситуаціях у складі судово-медичної комісії повинен бути присутнім акушер-гінеколог.
Психічне захворювання (розлад)
Воно також визнається тяжким шкодою здоров’ю. При оцінці наслідків заподіяння шкоди тяжкість, тривалість і можливість лікування розлади значення не мають.
Психічне порушення може обумовлюватись фізичної травмою або психологічним потрясінням, якщо воно безпосередньо пов’язане з отриманими ушкодженнями чи повідомленням, що призвели до негативних наслідків.
Оцінка стану потерпілого здійснюється судово-психіатричною експертизою.
Придбання наркотичної або токсикологічної залежності
Наркоманією вважається хворобливу пристрасть особи до вживання наркотиків. Токсикоманією визнається зловживання наркотичними речовинами, не відносяться до наркотичних засобів.
Для поставлення покарання зазначені захворювання повинні виникнути внаслідок незаконних дій винного, що провокують непереборну тягу потерпілого до вживання заборонених сполук. Способом доведення громадянина до такого стану може виступати неодноразове (а в ряді випадків і одноразове) введення в організм проти її волі відповідних речовин. Діагностування захворювань здійснюється в рамках токсикологічної або наркологічної експертизи, а ступінь тяжкості наслідків, причинний зв’язок між діянням – в ході судово-медичного дослідження.
Суб’єктивний аспект посягання
У рамках загального складу (по 1 ч. 111 статті) він характеризується умислом винного. При цьому він може бути або непрямим або прямим. Суб’єктом посягання виступає осудний громадянин 14 років.
Ознаки суб’єктивної сторони квалифицирующем складі (ч. 2) подібні з критеріями, передбаченими частиною 2 статті 105. При цьому дії винного характеризуються в окремих випадках виключно прямим умислом. Зміст кваліфікуючих обставин, закріплених частиною 3, також схоже з аналогічними ознаками, передбаченими у положеннях статті 105.
Умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю, що спричинило смерть
Це посягання, по суті, об’єднує 2 самостійних складу. Йдеться, власне, про нанесення тяжкої шкоди здоров’ю. Другий склад – заподіяння з необережності смерті жертви злочину. У зв’язку з цим необхідно чітко відмежовувати це посягання від інших діянь.
Зокрема, при кваліфікації слід диференціювати умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю, що спричинило смерть, як єдиний злочин зі складним складом і вбивство, покарання за яке встановлюють ст. 105-108, з одного боку, і смерть з необережності, відповідальність за яку визначено у статті 109 КК.
Діяння кваліфікується як заподіяння шкоди, що спричинило смерть потерпілого, якщо буде встановлено причинний зв’язок між діянням винного і наслідками. У даному випадку слід взяти до уваги одну важливу обставину. При кваліфікації не враховується час настання смерті. Потерпілий може померти і відразу, і через певний час.
Суб’єктивний аспект цього посягання характеризується виною у подвійній формі. В першу чергу має місце непрямий або прямий умисел. Тобто винний розуміє або свідомо допускає можливість настання смерті потерпілого. По-друге, має місце необережність у формі легковажності чи недбалості. Це означає, що суб’єкт хоч і усвідомлює можливість настання смерті, але не робить нічого для запобігання цих наслідків, оскільки розраховує, що зможе їх уникнути.
Нюанс
Тривалий часовий проміжок, що пройшов з моменту смерті, не виключає наявності умислу особи на позбавлення потерпілого життя. Аналогічним чином раптово настала загибель громадянина не завжди свідчить про намір винного вчинити вбивство.
На практиці і в ряді юридичних видань висловлюється думка, що великий часовий відрізок між пораненням і смертю потерпілого виключає умисел на вбивство. Проте дана точка зору визнається помилковою. Про це свідчать пояснення, дані ВС. Суд вказує, що диференціація злочинів повинна здійснюватися з урахуванням суб’єктивних факторів, а не тільки з об’єктивних наслідків посягання.
Висновок
Згідно з положеннями Конституції, людина вважається найвищою цінністю. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя ні за яких обставин.
Заподіяння навмисної шкоди здоров’ю – особливо небезпечний злочин. Воно може призвести до незворотних наслідків, в тому числі і до смерті потерпілого. Безумовно, таке посягання повинно каратися за всією суворістю. Саме тому в статті 111 присутній тільки один вид основної санкції – позбавлення волі. При цьому термін тюремного ув’язнення навіть за скоєння діяння без обтяжуючих обставин досить великий.
Наявність кваліфікуючих ознак обумовлює посилення покарання. Більш того, винному може звинувачують і додаткова санкція у формі обмеження волі.
При кваліфікації важливо чітко відмежовувати діяння від суміжних або схожих складів. На практиці нерідко виникають складнощі при оцінці суб’єктивної та об’єктивної сторін злочину. Для забезпечення справедливості та законності вироку у ході розслідування необхідно встановити всі обставини вчинення посягання. Значення будуть мати дії не тільки винного, але і самого потерпілого. Нерідко на практиці жертва злочину провокує іншої людини, що призводить до таких сумних наслідків. Між тим у будь-якому випадку законодавство забороняє навмисно завдавати шкоди здоров’ю людини, як би він себе не вів. В таких небезпечних ситуаціях необхідно проявляти витримку і терпіння, намагатися врегулювати конфлікт без насильства. В іншому випадку кримінальної відповідальності не уникнути.
