“Поема кінця”
Найвідоміше твір Василіска Гнідого – “Поема кінця”. Цим твором Гнедов завершував свою книгу під провокаційною назвою “Смерть мистецтва”. В самій поемі не було жодного символу, тому на папері вона являла собою білу сторінку, вгорі якої було тільки назва.
При цьому Гнедов нерідко виступав з її читанням. Він виходив перед слухачами, робив лише один жест рукою, не вимовляючи при цьому ні одного слова. Сучасники згадували, що в поемі не було слів, а жест, який демонстрував Гнедов при її читанні, полягав у тому, що він піднімав руку перед волоссям, а потім різко опускав униз, після вправо і вбік. Все це нагадувало якийсь той гак і було усією поемою.
Сенс поеми полягав у навмисному відмову від раціонального сенсу, поет заперечував мистецтво і сама мова.
Схожими були й інші твори книги “Смерть мистецтва”, тільки вони мали хоч якісь символи. Деякі тексти складалися з слова “Буба”, повторявшегося кілька разів, передостанній текст складався з однієї букви “Ю”.
