Бородинська битва
Це була найбільша битва Вітчизняної війни. Вона тривала дванадцять годин. У будь-якому підручнику історії сказано, що російська армія в цій битві здобула перемогу. Проте Кутузов на наступний день після перемоги наказав відступати. Чому? Справа в тому, що Наполеон володів великими резервами. Після видимої перемоги могло статися і поразки.
Французька армія вторглася на територію Російської імперії на початку літа 1812 року. Російські війська відступали. Французи швидко просувалися вглиб країни. Наполеонівська армія була сильна, і, як здавалося тоді багатьом, непереможна. Відступ російської армії, яке явно затягнулася, у громадськості викликало крайнє невдоволення. Тоді Олександр I призначив головнокомандувачем Кутузова. Однак і той вибрав шлях відступу.
Про те, скільки російських солдатів загинуло в битві, оспіваної у вірші Лермонтова «Бородіно», єдиної думки немає. Чисельність втрат неодноразово переглядалася істориками. Однак відомо, що загинуло не менше тридцяти тисяч чоловік.
Згідно з французьким енциклопедій, в битві полягло близько тридцяти тисяч солдатів і офіцерів наполеонівської армії. Правда, від ран померло дві третини від загального числа загиблих. Бородинська битва – одна з найбільш кровопролитних в XIX столітті. І це наймасштабніший бій з тих, що тривали всього один день. Але тільки до 1812 року (втрат у наступних війнах значно більші).
Бородинскому бою присвячено безліч творів літератури. Воно відображено в романі Толстого «Війна і мир», в одному з віршів Пушкіна і, звичайно ж, в «Бородіно» М. Лермонтова.
