Перспектива допомогою тону
Тональна перспектива – поняття з області монументального живопису. Це така зміна в тоні, кольорі та контрасті об’єкта, що його характеристики мають властивість приглушаться при віддаленні вглиб. Вперше закони цього виду перспективи пояснив Леонардо да Вінчі. Людський зір і сприйняття влаштовано так, що найближчі предмети виглядають для людей більш чіткими й темними, в той час як найдальші найбільш неясні і бліді. Саме на цій властивості сприйняття навколишнього світу і заснована методика тональної перспективи. Складно не визнати, що подібне відображення простору дійсно робить малюнок куди більш реалістичним і правдоподібним, хоча він не відповідає справжньої реальності, як і при будь-якому зображенні об’єкта в перспективі на плоскій поверхні.
Даний метод не є широко поширеним, однак має місце бути в живопису, а іноді і в графіці. Також ці закони перспективи застосовуються і в фотографії для додання знімків більшої реалістичності і художності. З проробленим тоном фотографія більш схожий на реальне зображення навколишнього простору.
