За значенням
Ще одна група фактів класифікується за значенням. За цим критерієм вони поділяються на негативні і позитивні.
До позитивних фактів законодавець відносить такі обставини, які своєю наявністю припускають виникнення або припинення відносин. Прикладом такого може стати досягнення особою певного віку для того, щоб мати право на вчинення певних дій, передбачених законодавством.
Що стосується негативних фактів, то дане поняття передбачає відсутність якої-небудь обставини, що породжує виникнення або припинення прав. Приклад негативного факту – відсутність укладеного шлюбу і родинного зв’язку між парою для можливості укладання шлюбного союзу на законних підставах.
Презумпція
Законодавець визначає, що до юридичних фактів належать також презумпції і фікції – це окремі, самостійні категорії понять, які не враховуються в загальній класифікації, але дуже часто зустрічаються на практиці.
Так, презумпція – це якесь припущення про те, що певне юридичне явище присутнє або, навпаки, відсутня. Основний ознака даного поняття полягає в тому, що воно є можливим, то є вірогідним, а не достовірним. Однак, незважаючи на це, поняттям презумпції може бути названий тільки такий факт, про існування якого відомо напевно. Такі переконання можуть бути засновані на певних явищах і обставин. Прикладами таких можуть послужити явища об’єктивності світу, а також періодичності здійснення деяких життєвих процесів.
В законодавстві нерідко зустрічається визначення деяких загальних презумпцій, в числі яких – доброчесність громадян, а також невинність, що більш характерно для кримінального процесу. Крім цього, існують презумпції вірності нормативного правового акта, а також знання закону, на підставі якого будується широко застосовується в юридичній практиці твердження про те, що незнання вимог закону не звільняє від відповідальності, передбаченої за їх порушення.
