Мотив
При доведенні провини він особливого значення не має. Головне – майнові наслідки, до яких призвели конкретні дії/бездіяльність особи. Важливе значення має і величина виник шкоди. Вина заподіювача шкоди у цивільному праві не ставиться в залежність від мотивів, якими керувався суб’єкт. Незалежно від того, здійснив він проступок з користі або інших міркувань він повинен буде компенсувати виниклий шкоду повністю або у певній його частині.
Мотив являє собою сукупність факторів, що обумовлюють вибір моделі поведінки, що суперечить законодавству, і конкретної схеми дій/бездіяльності в ході вчинення порушення. При умислі їм буде визнаватися комплекс обставин, що спонукали людину до бездіяльності/дії. Однак вони зазвичай ніяким чином не позначаються на цивільно-правової відповідальності суб’єкта. Цим цивільне право відрізняється від кримінального. Мотив часто виступає в якості кваліфікуючої ознаки злочину.
Якщо цивільним судом буде встановлено, що умисел ґрунтувався на певних мотивах, тобто особа бажала і прагнуло до конкретного результату, то воно буде визнано винним. Відповідно, йому будуть призначені заходи майнової відповідальності.
