Ultimate
Вона ж “Максимальна”. Судячи по назві, в ній повинно бути все, що тільки можливо. І це дійсно так. Ця редакція дозволяє копіювати вміст на мережеві диски, має ще більш широкими мультимедійними можливостями, має в комплекті BitLocker, вміє працювати з шифруванням, включає в себе більше тридцяти мовних пакетів і має опцію контролю облікових записів користувача (ті самі дратівливі спливаючі вікна, які з’являються при спробі встановлення будь-якої програми і просять підтвердити дію). Windows 7 64, остання версія редакції “Максимальна”, набагато краще працює з обладнанням, здатна бачити досить великий об’єм оперативної пам’яті і має певні твіки реєстру, розраховані на продуктивність. Максимальна редакція операційної системи надає користувачеві доступ до всіх функцій “сімки”. Але ліцензія коштує досить дорого. Як це не сумно.
Максимальна редакція “Віндовс 7” як не можна краще підходить для апгрейда, розгону та інших знущань над комп’ютером. Саме ця версія операційної системи підтримує роботу з новим обладнанням. До речі, програми для розгону процесора і відеокарти на операційних системах інших редакцій працювати не будуть. Невідомо, чому. Тому справжні геймери віддають перевагу саме “Максимальну” версію “Віндовс 7”. І висока ціна ліцензійного продукту їх анітрохи не зупиняє. Мабуть, в цьому і проявляється деякий фанатизм любителів ігор.
