Атілла
До наступного будинку вони – хлопчик і Женечка слідом, пройшли три квартали. На балконі двоповерхового будинку стояв боксер тигрового забарвлення і чекав Косту. Хлопчик підтягнув від сарая драбину до балкону, і по ній Атілла (так звали собаку) спустився на землю.
Коста вийняв з кишень залишки обіду, загорнуті в газету, годував пса. А той був голодний,
Він їв жадібно, але при цьому поглядав на Косту, і в його очах накопичилося стільки невисловлених почуттів, що здавалося, він зараз заговорить.
Женечка чула, як услід їм двірничка вимовила з несхваленням про господарів пса:
– Виставили собаку на балкон і поїхали. А вона хоч помирай з голоду!
Личак
В одному з сусідніх будинків жив хлопчина. Він хворів і був прикутий до ліжка. Це у нього жила та сама такса – третя собака, з якою товаришував і гуляв Коста. Женя почула, як хворий хлопчик сказав, що його мати збирається продати собаку, бо нікому гуляти з нею вранці. Подумавши, Коста обіцяв забігати вранці, але дуже рано, до школи.
А потім вони пішли з таксою по імені Лапоть гуляти. А Женя непомітно пішла за ними.
Відгулявши і з цим псом, Коста рушив до моря. Женечка насилу встигала за ним: йти було важко – переступаючи коряві соснові коріння, вона зламала каблук.
