Питання, пов’язані із захистом інформації від несанкціонованого доступу, обговорюються в Росії досить давно. В даний час проблема забезпечення конфіденційності даних стоїть дуже гостро.
Суспільство розвивається, вдосконалюються приватновласницькі відносини, йде активна боротьба за владу. Розширення масштабів діяльності людини призводить до підвищення цінності інформації і особливо тих відомостей, які можуть принести її власнику якусь вигоду – матеріальну, політичну і т. д. Розглянемо особливості захисту інформації від несанкціонованого доступу, класифікацію існуючих способів забезпечення конфіденційності даних.
Актуальність проблеми
В умовах ринкової економіки обов’язковою умовою ефективності роботи будь-якого підприємства, отримання максимального прибутку, збереження цілісності організаційної структури будь-якої компанії виступає забезпечення захисту інформації від несанкціонованого доступу. Вирішується це завдання шляхом використання комплексу засобів, методів і систем, що запобігають отримання важливих даних сторонніми особами.
Істотний вплив на діяльність по забезпеченню конфіденційності даних надають зміни, що відбуваються в економіці країни. У Росії діє власна фінансово-кредитна система, працюють підприємства різних форм власності. Як показує статистика, за кілька останніх років значно збільшилася кількість випадків розкрадання ділових і технічних відомостей. Такі дії нерідко призводять до несприятливих наслідків для бізнесу: підприємства зазнають збитків, а в деяких випадках стають банкрутами.
Відповідальність за захист інформації від несанкціонованого доступу несуть, як правило, особи, які перебувають в нижчому ланці керівного апарату. Між тим на кожному підприємстві повинен бути відповідальний співробітник, координує діяльність щодо забезпечення конфіденційності даних. Він повинен перебувати у вищому ланці управлінського апарату.
