Трактування результатів
Найважливішим моментом даного дослідження є рішення дитину помістити себе на певну сходинку. Нормою вважається, коли малюк ставить себе на верхні щаблі (оптимально “дуже хороші”, рідше – з роздумом “найкращі”). Якщо обрані нижні щаблі (чим нижче, тим гірше), то це говорить про неадекватному сприйнятті самого себе, а також поганому ставленні до себе, невпевненість у своїх силах.
Дане відхилення здатне спричинити неврози і депресії в такому юному віці. Причини, які здатні стати передумовами формування даного негативного результату, як правило, пов’язані з вихованням, коли переважає авторитаризм, суворість, холодність або відстороненість. У таких сім’ях окрім волі батьків, створюється враження, що дитину цінують тільки за хорошу поведінку. Крім того, діти не можуть постійно вести себе добре, і кожна конфліктна ситуація веде до сумніву в собі, в любові батьків до себе.
Схожа ситуація виникає у сім’ях, де батьки проводять мало часу з дітьми: нехтування спілкуванням з дитиною, призводить до подібних результатів.
Проблемні зони в родині легко визначаються питаннями про те, куди дитини поставлять батьки, вчителі або вихователі. Для комфортного сприйняття себе, підкріпленого відчуттям захищеності і турботи, важливо, щоб хто-небудь з близьких родичів ставив дитини на верхню сходинку. В ідеалі, якщо це – мама.
