Застосування методики Драбинка для різних вікових груп

Методика і оцінка для різних вікових груп

В залежності від віку фокусної групи, є незначні зміни в проведенні тесту. Як правило, це стосується пояснення і проведення, методика “Драбинка” для школярів може бути розширена і доповнена, а для дитсадівських груп – стати більш наочною.

Це не є абсолютним правилом, тому що психологи, які проводять тестування, адаптують питання під себе.

Методика “Драбинка” для дошкільнят передбачає попереднє ретельне пояснення. Для більшої наочності, малюки можуть брати ляльку і ставити її замість себе на вибране місце.

Методика “Драбинка” для молодших школярів не передбачає наявності додаткових іграшок. На пропонованих бланках можна намалювати фігуру, що означає дитини, тобто себе.

Тонкощі проведення

Залежно від досліджуваних дітей, список характеристик може бути розширений або скорочений.

При розмові з дитиною варто звернути увагу на його реакцію: як швидко він дає відповідь, наводить аргументи або коливається. Пояснення з приводу розстановки повинні бути присутніми. Якщо їх немає, задаються уточнюючі питання: “Чому саме це місце?”, “Ти тут завжди знаходишся?”

Цікаве:  Дитячі коляски Інфініті: моделі, фото, відгуки

За результатами можна говорити, який тип самооцінки властивий дитині:

1) Неадекватно завищена/занижена самооцінка.

Завищена: малюк без аналізу ставить себе на верхню сходинку. На додаткові запитання, пояснює, що мама його цінує і так “сказала”.

Занижена: малюк вказує нижні щаблі, що говорить про відхилення в розвитку.

2) Адекватною самооцінкою вважається, коли дитина відносить себе до “дуже хорошим” дітям або з коливаннями і аргументацією до “найкращим”.

3) В тому випадку, коли дитина ставить себе на середній щабель, це може свідчити про те, що він не зрозумів завдання, або він не впевнений у правильності відповіді і воліє не ризикувати, відповідаючи “не знаю” на запитання.

Якщо говорити про розподіл результатів за віковими групами, то завищена самооцінка є типовою для дошкільнят, а ось молодші школярі більш реалістично оцінюють себе. І що характерно для обох груп: у звичних ситуаціях діти оцінюють себе адекватно, а ось у незнайомих – схильні завищувати свої здібності.