Характерні риси Золотого століття
У 19-му столітті література знову оновила свій формат і стиль, почали розвиватися раніше маловідомі напрямку. До творчим нововведень відносяться:
- Перехід від сентименталізму в романтизм, тісно пов’язаний з політичною тематикою. Торкнулося цей напрям особливо поезію. На світ з’явилося безліч прекрасних віршів про кохання.
- Поети і письменники здобули титул пророків. Завдяки творам з філософським підтекстом, наповнених міркуваннями творця, творчість чинило сильний вплив на самосвідомість і погляд людини на навколишній світ. Одночасно на людей мистецтва возлегала величезна відповідальність за прийняту ними роль просвітителів і вчителів.
- Розвиток прози, як способу вираження думок. Прозаїки надихнулися романами зарубіжного генія Ст. Скотта і інших англійських шедеврів і почали просувати даний напрямок і в Росії. Ідея виявилася успішною і зайняла значне місце в літературі 19-го століття.
- Розвиток сатиричних творів. Таким способом зображувалися головні недоліки суспільних підвалин і робився акцент на людських вадах. Також почалося використання абстрактної і незвичайної гротескної манери у написанні оповідань, вираженої в часом абсурдних ситуаціях, поєднанні непоєднуваного, висміюванні в жахливій формі певних речей і явищ.
- Значуща роль реалістичних творів в період особливого кризи кріпосництва. Саме в даний період часу часто висвітлювалися жахливі і жорстокі події, які існують реально. Увагу громадськості приковывалось до проблем бідних верств соціуму та свавіллю влади, буржуазії.
- Декадентство. Після завершення революції та змін у політичному ладі реалізм відійшов на другий план. Творчість взяла напрямок на містицизм і релігійність, піднімалось передбачуване майбутнє і прийдешні зміни. З часом твори отримали символічний характер.
