Ознаки банкрутства юридичної особи

Нерідко вчора ще успішна компанія раптом зникає з ринку, а кредитори з усіх боків вимагають від неї погасити перед ними борги. Затримка заробітної плати, наявність заборгованості за кредитами – перші ознаки банкрутства. Але оголосити розорену фірму такий може тільки арбітражний суд.

Гроші люблять рахунок

Процедура визнання компанії банкрутом тривала і складна. Розроблена ціла система заходів, якої повинні дотримуватися зацікавлені особи – кредитори, засновники, партнери, щоб вийти із ситуації з найменшими для себе втратами. Виявивши перші ознаки банкрутства боржника, бігти з вимогами до арбітражного суду поспішають не всі, так як це можуть бути лише тимчасові труднощі у компанії-партнера. Однак при тривалій кризі ймовірність її найближчого розорення значно збільшується. Підставами для побоювань слід вважати:

  • неможливість оплати невідкладних поточних платежів;
  • борги перед працівниками із заробітної плати протягом декількох місяців;
  • зниження обсягів виробництва, продажу або послуг;
  • втрата постійних клієнтів і т. п.

Серед основних ознак банкрутства фізичної особи – заборгованість за борговими зобов’язаннями понад п’ятисот тисяч рублів, яка тримається протягом трьох місяців. Для юридичної особи ця сума становить понад триста тисяч рублів. Підприємства-монополісти потрапляють під процедуру банкрутства при борг у мільйон рублів. Ознаки банкрутства індивідуального підприємця ті ж, що і у фізичної особи – п’ятсот тисяч рублів, які він не в змозі сплатити більше трьох місяців. Виявивши у свого партнера або дебітора подібні проблеми – привід задуматися про збереження власних коштів. Якими б не були тісні партнерські відносини між компаніями, у бізнесі кожен захищає свої інтереси, і якщо фінансові труднощі одного здатні потопити іншого, діловому союзу приходить кінець. Звернутися до арбітражного суду з вимогою визнати організацію, задолжавшую досить значну суму грошей, її кредитор може як поодинці, так і скооперувавшись з іншими такими ж потерпілими. Якщо дебітор не політична чи релігійна організація, вона може бути визнана банкрутом.

До кожного – окремий підхід

Для кожної категорії юридичної особи прописана окрема схема банкрутства. Поняття і ознаки процедури, в основному, схожі, однак різняться за сумою боргу та строки їх непогашення. Так, для страхових, кредитних та клірингових організацій, торговельних майданчиків достатньо протягом двох тижнів не платити за рахунками, щоб її компаньйони запідозрили недобре і отримали підставу звернутися до суду. Для стратегічних організацій (хімічних заводів, підприємств оборонного комплексу і т. п.) цей термін становить півроку. Але найбільш жорсткі вимоги для визнання їх банкрутом, щодо забудовників. Офіційно ліквідувати будівельну організацію через арбітражний суд буває досить складно, так як її активи у вигляді частково зведених будівель можуть виявитися досить значними, хоча й недостатніми для виконання всіх фінансових зобов’язань. В цьому випадку доведеться сильно постаратися, щоб з останків мінімуму вичавити необхідний для дотримання інтересів усіх постраждалих максимум.

Правила подачі заяв в суд, пакет документів та процедурні заходи для кожної окремої категорії компаній також прописані залежно від їх статусу. Настороженість зацікавлених осіб повинні викликати борги компаньйона або дебітора не тільки перед банками і діловими партнерами, але і комунальними службами, а також податковим та пенсійним управліннями. Неможливість здійснювати обов’язкові відрахування у встановлені терміни, за порушення яких можуть виникнути серйозні штрафні санкції – чи не основна ознака насторожитися, що з компанією щось не так.

Дохазяйнувалися

Призвести до банкрутства можуть як зовнішні, так і внутрішні фактори. До перших можна віднести різке зниження курсу долара, падіння продажів з-за появи більш якісного і дешевого продукту у конкурентів, інфляцію і багато іншого. Ці фактори важко прорахувати і на них вплинути. На відміну від внутрішніх, які залежать від керівництва компанії і прийнятої ним стратегії правління. Брак власних коштів у організації або фірми з-за неправильної інвестиційної політики можна вважати вагомою ознакою банкрутства юридичної особи. Особливо, якщо ця тенденція зберігається протягом тривалого періоду часу. Втім, провідним до краху проблем не обов’язково накопичуватися поступово, вони можуть обрушитися і раптово. Наприклад, при різкому падінні курсу рубля при наявності валютних кредитів.

Якщо говорити про внутрішні прорахунки керівників, які не зуміли вибудувати ефективну стратегію управління, то найбільш провальними проектами можна вважати:

  • несвоєчасне розширення виробництва при різкому падінні продажів;
  • придбання сировини або обладнання під високі відсотки;
  • нераціональне використання виробничих активів;
  • невиправдані витрати на утримання штату та непідтверджені прибутком зарплата і преміальні і т. д

Список ознак банкрутства підприємства із-за неправильної системи управління його директорату можна продовжувати. При виникли невеликі проблеми їх можуть посилити розбіжності серед засновників або інвесторів, і труднощі в розробці єдиної стратегії вирівнювання похитнулися справ. Конфлікти серед робочого персоналу здатні вплинути на зниження якості продукції або надання послуг. І, як наслідок, – втрату споживачів. Ефект сніжної грудки здатний привести до краху компанії в досить короткі терміни і без особливого наявності зовнішніх проблем. Але їх сукупність незворотний процес руйнування розвиває більш швидкими темпами.

«Допомога» ззовні

Очевидною ознакою банкрутства юридичної або фізичної особи можна вважати різке зниження їх платоспроможності через втручання непередбачених факторів, що не залежать від внутрішньої політики ведення справ компанії. Не кожна фірма посилює штат службами або відділами, які працюють над прорахунком можливих змін на фондових біржах з метою убезпечити себе від несвоєчасного здійснення ризикованих операцій. Тому, не маючи дані про прогнози коливань валют, навіть при відсутності доларових кредитів, його різкий стрибок здатний привести до відчутним падінням доходу виробничих компаній. Не тільки з-за того, що більшість договірних зобов’язань з купівлі/продажу сировини і обладнання на внутрішньому ринку прив’язані до курсу валют. Навіть якщо розрахунок йде в рублевому еквіваленті, втручання супутніх факторів у вигляді різкого подорожчання палива, що прив’язаний до долара, неминуче призведе до зростання собівартості продукції через збільшення витрат на логістику. І так у всьому – одна непередбачена проблема чіпляє іншу.

В період масштабної фінансової кризи, швидкоплинного або затяжного, ознаки процедури банкрутства багатьох успішних компаній спостерігаються частіше. Крім стрибка валют, до непередбачених фінансових втрат можуть призвести:

  • зниження дотацій з федерального або регіонального бюджетів;
  • інфляція;
  • зміни в законодавчих актах;
  • збільшення конкуренції;
  • штрафи;
  • екстрені виплати і т. п.

Крім того, до розорення фізичної особи може призвести взятий обсяг зобов’язань, перевищує оцінну вартість наявного майна. Виявивши подібний ознака, ділові партнери мають право заявити про початок процедури банкрутства стосовно компанії. Подальший порядок її проведення буде залежати від специфіки галузі, в якій фірма або організація здійснює свою діяльність.

Трест, який лопнув

Нерідко навіть при всіх очевидних ознаках банкрутства компанії не поспішають дотримуватися вимог законодавства та повідомляти про своє важкому фінансовому становищі інвесторів і кредиторів. Здійснюючи ризиковані кроки, нерідко із залученням високопроцентних кредитів, для порятунку ситуації, проблеми стають тільки серйозніше. Щоб уникнути подібних ситуацій американським ученим-економістом Едвардом Альтманом ще у другій половині минулого століття було розроблено декілька оціночних методик прогнозування ймовірності банкрутства на основі аналізу показників компанії. Двофакторну з прорахунком уникнення руйнування без залучення позикових коштів вважають найбільш простою і доступною. П’ятифакторна більш точна, але до неї, як правило, вдаються фондові біржі, кредитні організації, великі акціонерні товариства. Для більш дрібних компаній, достатньо застосування двофакторної моделі.

Крім Альтмана, поняття та ознаки банкрутства досконально вивчені британським вченим Ричардом Таффлером, який розробив свою, четырехфакторную систему прогнозування ймовірного банкрутства. Інші відомі методики або не дають точної оцінки, як система показників Бівера, або були створені на основі вже існуючих, як модель Спрінгейта – якусь подобу схеми Альтмана. Для більш точної оцінки стану компанії найчастіше аналізують ймовірність банкрутства одразу декількома методиками. У будь-якому випадку, для такого складного заходи краще скористатися послугами досвідчених фахівців, які займаються цим питанням професійно. Аналіз власними силами не може дати точного прогнозу, а часом і привести до абсолютно протилежного результату. А звідси до краху – рукою подати.

Проблеми, та не ті

Втім, не всі вважають, що потопаючий корабель слід рятувати. Нерідко його занурення на дно підсилюють, збільшуючи кількість дірок в днище. Так і з проблемними компаніями. Деколи їх розорюють навмисне, вичавлюючи максимальну користь для її власників і залишаючи без необхідних для погашення платежів засобів. Ознаки навмисного банкрутства виявити не просто, але й тут розроблена нескладна методика на основі вивчення виробничої діяльності компанії та обсягів оборотних активів в різний час.

Умисне доведення організації до руйнування або навіть фіктивне оголошення себе такою, щоб уникнути виплат за боргами, переслідуються за законом. У першому випадку компанія насправді стає неплатоспроможною, у другому – має в своєму розпорядженні засобами виконати зобов’язання перед кредиторами, але намагається правомірним способом цього уникнути. Інтереси партнерів у будь-якому випадку будуть ущемлені і у них з’являються права домагатися повернення своїх грошей через суд.

Виявивши ознаки фіктивного банкрутства і довівши злочинні наміри ініціаторів незаконної схеми власного збагачення, покарання щодо них буде призначено в залежності від суми завданих збитків заінтересованим особам. Крім накладання штрафів, які можуть досягати 800 МРОТ, передбачено і реальне висновок шахраїв під варту терміном до шести років.

Боржок!

Чим раніше позикодавець, виявивши у свого ділового партнера або компаньйона ознаки банкрутства, звернеться до суду, тим більше у нього шансів повернути свої гроші назад. Нехай і не в повному обсязі, але хоча б частково. Як уже зазначалося, основні показники для хвилювань – борг понад п’ятисот тисяч рублів для фізичної особи і трьохсот – для юридичної. Термін неспроможності оплати – від трьох місяців і вище. І сума, терміни не можуть бути менше. В іншому випадку суд навіть не стане приймати заяву до розгляду. Якщо боржник сам не вжив жодних спроб зробити перший крок, хоча за законом зобов’язаний, це вправі зробити кредитори. Достатньо однієї заяви, групового чи індивідуального – не має значення. Навіть в разі неможливості виконання зобов’язань перед одним кредитором, сплативши при цьому борги кільком десяткам кредиторів, арбітражного суду не уникнути.

Компанії не поспішають заявляти про свою неспроможність самі ще й тому, що в разі визнання їх банкрутами, директору і бухгалтеру можуть заборонити займатися відповідною діяльністю протягом кількох років. На власників ці обмежувальні заходи не поширюються. А ось простому громадянину, який зважиться оголосити себе банкрутом як фізичної особи, слід пам’ятати, що наступні п’ять років йому заказана дорога в кредитні установи. Крім того, три роки він не отримає можливість займати керівні посади, працюючи на підприємстві чи організації будь-якого профілю. Істотною ознакою банкрутства індивідуального підприємця є борг в п’ятсот тисяч рублів і три місяці прострочення платежів, а серед наслідків – п’ятирічний термін заборони на здійснення аналогічної діяльності.

Без арбітражу не розібратися

Судовий процес можливий тільки при наявності заяви боржника. В першу чергу з’ясовуються причини, що призвели до збитків. Упор йде на виявлення ознак фіктивного або навмисного банкрутства, так як в цьому випадку процедура піде за іншим сценарієм, ніж міг припускати боржник. Які заходи вживатимуться у разі виявлення фальсифікації, вище прописано детально. Наявність ознак банкрутства реального запускає процес відновлення платоспроможності компанії, так як розроблений багатоступеневий комплекс заходів для порятунку фірм від розорення.

На першому етапі можливе введення спостереження. Потім слідують фінансове оздоровлення і зовнішнє управління. Це тільки в тому випадку, якщо спостереження покаже, що компанію ще можна врятувати. Якщо ж буде встановлено неможливість її відродження, буде повна ліквідація фірми як юридичної особи. При цьому в сукупності суд буде враховувати всі ознаки неспроможності. Банкрутство встановлять тільки в тому разі, якщо всі дані будуть свідчити про повний крах підприємства або організації. По кожному етапу процедури прописані відповідні дії та повноваження беруть участь у процесі фахівців. Кращий підсумок другого та третього заходів – повернення платоспроможності фізичної особи. Але вдається подібне не завжди.

Тимчасове управительство

Перші три-чотири місяці здійснюється етап спостереження. Призначений судом тимчасовий арбітражний керуючий вивчає ситуацію безпосередньо в процесі спостереження за основною діяльністю компанії на місці. Виявивши і підтвердивши ознаки банкрутства фізичної особи, він вивчає можливість розширення взаємодії з кредиторами, прораховує ймовірність погашення заборгованості за рахунок збільшення обсягів виробництва або інших ефективних заходів. У той же час відповідальність за збереження майна боржника також переходить на тимчасового керуючого. Нічого ні продати, ні купити без його відома неможливо.

На підприємстві або організації основний виробничий процес у період спостереження проходить у звичайному режимі. Весь керівний склад залишається на своїх місцях, виконуючи персональні посадові зобов’язання в повному обсязі. В цей період про ознаки банкрутства свідчить лише наявність арбітражного керуючого. Він працює в тісному контакті як з директоратом і інвесторами боржника, так і кредиторами. На час призупиняються всі виплати за боргами, перерахування дивідендів і аналогічних їм за призначенням коштів.

Для спасіння крихітки

При наявності вільних коштів у підприємства, які можна направити на стабілізацію ліквідності, суд вправі перейти до другого етапу процедури банкрутства – санацію чи фінансового оздоровлення компанії. Цю можливість можна використовувати, якщо аналіз діяльності фірми показав, що при певній оптимізації поточного фінансового становища її можна вивести з кризи. Враховуються всі фактори, що мають відношення до поняття та ознак неспроможності. Банкрутство і подальша ліквідація компанії – крайній варіант всього процесу. До нього вдаються, використавши всі інші можливі способи. Крім того, самостійно прийняти таке рішення суду не може. Воно повинно бути підтримане засновниками та кредиторами.

На час оздоровлення, яке триває від року до двох років, управління компанією повністю переходить до ставленику арбітражного суду. За його рішенням деякі керівники фірми можуть бути залучені до здійснення певної діяльності. Однак впливати на процес без погодження з управителем – не право, включаючи президента або генерального директора організації. Фінансове оздоровлення поряд з наглядом також є ознакою процедури банкрутства, тому обманювати себе, що для компанії важкі часи позаду – не варто. У цей період усі виплати за боргами припиняються, вживаються всі заходи щодо збереження виробничого і будь-якого іншого майна, ведення діяльності здійснюється строго за розробленим та погодженим з кредиторами плану. Як правило, всі заходи по максимуму проводяться за рахунок наявних засобів, але в певній ситуації можливе залучення додаткових. Якщо шанси на порятунок компанії досить високі, інвестори можуть піти на ризик і внести певну суму для вирівнювання положення.

Правління – строго за планом

Банкрутство, поняття та ознаки процедури в цілому можна розглядати виключно в комплексі, якщо мова не йде про спрощеною схемою, єдине завдання якої – ліквідація юридичної особи. При збереженні ж компанії за заходами спостереження і фінансового оздоровлення слід введення зовнішнього управління. Разом із санацією цей період може тривати два роки, але не більше. Такий встановлений законом термін двох останніх етапів процедури банкрутства, на кожен з яких потрібно окреме рішення Арбітражного суду.

Зовнішній керуючий має право:

  • самостійно управляти активами боржника, спираючись на раніше узгоджений з кредиторами план дій;
  • здійснювати угоди, в тому числі і за припинення договірних зобов’язань, невигідних для дебітора;
  • укладати мирові угоди з кредиторами боржника і т. д.

На тимчасове керівництво лягає також вся збереження активів підприємства, де введено зовнішнє управління. Але і страхувати майно також має право на свій розсуд призначений Арбітражним судом керівник. Слід пам’ятати, що і спостереження, фінансове оздоровлення, зовнішнє управління – все це окремі ознаки банкрутства юридичної особи. Відновлення платоспроможності недавнього боржника призводить до закриття справи і повернення фірми її власникам. А у разі неефективності застосування заходів із порятунку компанії наступний етап – її ліквідація.

Активи – по руках

Розпродаж активів дебітора в рахунок погашення заборгованості – останній ознака банкрутства фізичної та юридичної особи, а також індивідуального підприємця. Здійснюється вона за принципом конкурсного відбору. Ліквідність боржника, що виставляється на торги, виручені за продане майно кошти передаються кредиторам у порядку встановленої черговості після погашення судових витрат, оплати рахунків, накопичених під час фінансового оздоровлення і зовнішнього управління. Крім того, після здійснення зазначених виплат наступними претендентами на компенсацію є співробітники боржника, які отримали інвалідність або іншої шкоди здоров’ю в процесі роботи на ліквідованому підприємстві. Потім гасяться борги по заробітній платі, і тільки потім залишки виручених коштів передаються кредиторам.

Як можна судити, процедура банкрутства – досить тривалий і складний процес, якщо зважитися на порятунок компанії. Швидко і менш витратно вона проходить за спрощеною схемою, коли її єдина мета – офіційна ліквідація фірми. У цьому разі на початковому етапі поняття та ознаки банкрутства, як і при триступеневою процедурою, схожі. Однак ні спостереження, ні санація та арбітражне управління не вводяться, оскільки в них немає необхідності.