Історія написання “Балади про прокурений вагон”
Цей вірш стало шлягером у другій половині XX століття. Про нього і сьогодні мало б хто знав, якби не вищезгадана кінострічка Єльдара Рязанова. На створення «Балади про прокурений вагон» поета надихнув випадок з його життя.
Літо 1932 року Кочетков з дружиною провів у Сочі. Вони прожили кілька місяців у родичів, а восени поет купив квиток до Москви. Дружина повинна була їхати пізніше. Вона проводжала його на вокзал, але в останні хвилини, коли вже оголосили про відправлення поїзда, раптом вмовила залишитися. Вони поміняли квиток. Кочетков відстрочив поїздку на три дні. Поїзд, на якому він повинен був їхати, потрапив у катастрофу на станції “Москва-Товарна”.
Через три дні після тієї страшної аварії Кочетков все ж поїхав. У столиці його поява колегами було сприйнято як воскресіння. Знайомі та друзі знали, що він купив квиток на поїзд, що зазнав аварії, але не знали, що в останній момент передумав і здав його. Серед загиблих були знайомі поета – москвичі в той день поверталися з сочинського санаторію. Кочеткова від смерті врятувала любов. Так з’явився задум вірша “Балада про прокуреному вагоні”.
Поет свої емоції переніс на папір. У першому листі, який отримала від нього дружина, була «Балада про прокуреному вагоні». Страшна подія, що сталося в той день, змусило Кочеткова замислитися про роль випадку в житті людини, а також про силу любові, яка здатна вберегти від загибелі.
“З коханими не розлучайтеся” – це ключові слова у вірші “Балада про прокуреному вагоні”. Багато хто вважає, що це і є назва твору Олександра Кочеткова. Вірш вперше було опубліковано через 34 роки після написання. Воно вийшло вперше в збірнику “День поезії”. У шістдесяті було включено до антології «Пісня любові». Сьогодні «Баладу» Кочеткова можна знайти у багатьох збірниках ліричних творів.
Твір Кочеткова – історія, повна трагізму. Умовно його можна розділити на три частини:
- Прощання.
- Розставання.
- Загибель.
