Неправда, брехня і обман
У психотерапії існує три види брехні: брехня, брехня і обман. Донині вчені намагаються зрозуміти, чи існує різниця між цими поняттями. Неправда – це омана, людина вірить у те, що говорить, але його думка виявляється помилковим. Тобто людина не усвідомлює своєї неправоти і обманює ненавмисно. Це може відбуватися через брак знань або невірної інтерпретації будь-якої ситуації.
Брехнею прийнято вважати умисне спотворення відомостей. У повсякденному житті можна вважати жарти і метафори брехнею. Так, наприклад, неправильно було б буквально сприймати прислів’я:
Казка брехня, та в ній натяк! Добрим молодцям урок.
Казка не є брехнею через те, що автор не намагається видати написане за правду. Але чи завжди брехня – це негативне явище? Існують ситуації, в яких слова залежать швидше від обставин, ніж від людей. Наприклад, слід пілоту літака, який зазнав аварії, говорити пасажирам правду? Чи потрібно говорити синові матері, у якої рак, що він сам невиліковно хворий?
Обманом можна назвати напівправду, коли людина повідомляє не всі відомі йому факти з розрахунком на те, що другий людина зробить невірні висновки (але такі, які вигідні брехунові). Не завжди напівправду можна назвати обманом. Якщо дівчина чесно зізнається подрузі в тому, що не може видати всю інформацію про певному випадку, це не буде вважатися обманом.
Отже, можна виділити такі види брехні в психології: неправда, брехня і обман.
