Визначення октанового числа
Вище ми визначилися з тим, яке число визначає детонаційну стійкість бензину. Октанове число (ОЧ) визначають за допомогою одноциліндрового обладнання з динамічною ступенем стиснення, застосовуючи дослідницький або моторний методи. При його визначенні проводиться спалювання досліджуваного бензину і еталонного палива з відомою шуканої величиною. До складу останнього входять гептан з ОЧ=0 і изооктан з ОЧ=100.
При випробуванні в дане обладнання заливається бензин. При здійсненні досліджень поступово нарощується ступінь стиснення до тих пір, поки не з’явиться детонація, після чого двигун заправляється еталонним паливом з попереднім виміром детонації і фіксації ступеня стиснення, що призвела до неї. По об’ємному вмісту ізооктану в суміші визначають ОЧ.
В найменуванні марки бензину може бути буква «І». Це свідчить про те, що ОЧ визначалося дослідним методом. У разі її відсутності використовувався моторний метод. ОЧ, отримані за різними методами, кілька розрізняються за значенням. Тому октанове число для детонаційної стійкості бензину повинно обов’язково супроводжуватися зазначенням методу, за яким була визначена його величина.
Остання величина визначається при моторному методу при номінальних навантаженнях, а при дослідницькому — при несталих режимах.
Крім цих двох методів для визначення ОЧ може використовуватися дорожній метод. У розігрітий двигун подають суміші, до складу яких входять нормальний гептан і изооктан. Автомобіль розганяє до максимально можливої швидкості при прямій передачі і регулюють кут випередження запалювання до тих пір, поки не зникне детонація. Після чого за цим методом визначають установку запалення, при якій стартує детонація. Будують базову криву в залежності від градуса кута повороту коленвала, по якій і визначають ОЧ.
З метою підвищення ОЧ прямогонного бензину вони піддаються каталітичному риформінгу. Наскільки вони зростуть, визначається жорсткістю даних режимів.
Бензини термічних процесів за детонаційної стійкості перевершують прямогонного.
