Порядок діагностичних заходів
Неодмінно, для лікаря найголовніший фактор для діагностики стенокардії напруги – симптоми. Що треба робити для об’єктивізації ішемії та виставлення діагнозу, фахівець вирішує в залежності від доступності інструментальних досліджень. Найбільш корисним методом є планова коронароангіографія, підготовка до якої часом займає більше місяця. За цей час слід стабілізувати перебіг стенокардії, виконати добовий моніторинг ЕКГ та ДМАТ, ЕХО-КГ, біохімічні дослідження, фіброгастроскопію шлунка.
Останнє дослідження може бути протипоказано при тяжкому перебігу стенокардії напруги, інвалідності, декомпенсованій застійної серцевої недостатності та миготливої аритмії. ФГДС необхідний для виключення виразки, що не дозволить приймати антикоагулянти, необхідні після стентування. Деякі нові стенти коронарних артерій вже мають лікарський покриття, проте виконання ФГДС все ж необхідно для виключення пухлин, виразок і ерозій.
