Сутність твору
«Кінець історії і остання людина» Френсіса Фукуями – це перша книга американського політолога і філософа, вийшла в 1992 році. Але перш ніж вона з’явилася, у 1989 році світ побачив однойменний есе. У книзі автор продовжує основні його ідеї.
У суспільстві існує певна свідомість, яка сприяє лібералізму. Сам лібералізм можна вважати універсальною ідеологією, чиї положення абсолютні, і їх неможливо змінити або поліпшити.
Під «кінцем історії» автор розуміє поширення західної культури та ідеології.
Процес впровадження в суспільстві західної культури вважається незаперечною перемогою економічного лібералізму.
Перемога економічного лібералізму є передвісником політичного лібералізму.
«Кінець історії» – це тріумф капіталізму. Про це писав ще Ентоні Гідденс, який зауважив, що завершення історії – це закінчення будь-яких альтернатив, при яких капіталізм скидає соціалізм. І це зміна міжнародних відносин.
Це перемога Заходу, який Фукуяма розглядає як єдину цілісну систему і не бачить між країнами істотних відмінностей, навіть у середовищі економічних інтересів.
«Кінець історії» ділить світ на дві частини. Одна належить історії, інша – постистории. Вони володіють різними якостями, характеристиками та особливостями.
В цілому це і є основні ідеї «Кінця історії і останньої людини» Френсіса Фукуями.
Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9
