Гуманістична педагогіка – це напрямок, який передбачає подолання розриву і встановлення гармонії між науковим знанням, світоглядом, практикою.
Багато гуманісти були переконані в тому, що при передачі знань від одного покоління до іншого дозволяє розвивати патріотичну особистість.
Проаналізуємо розвиток гуманістичної педагогіки, зазначимо специфіку даного напрямку.
Специфіка виховання
Немає потреби проводити спеціальні дослідження для того, щоб розуміти, що сидіння за монітором комп’ютера призводить до перетворення в інтелектуально обмеженого людини.
Сучасна гуманістична педагогіка особливе значення приділяє етичного, ціннісного виховання. П. Куртц вважав, що мета етичного виховання є двоякою:
- формування в підростаючому поколінні особистісного начала, яке дозволяє їм мислити самостійно, застосовувати моральні правила не тільки у відношенні до себе, але і до інших людей;
- виховання можливості етичного розвитку, а також формування навичок ведення критичного дослідження.
Ціннісна основа
Основні принципи гуманістичної педагогіки – це застосування цивільно-правових, моральних, екологічних, правових норм при вихованні підростаючого покоління. Центр тяжіння переноситься на інструментальну та методологічну складову виховного процесу, на прийоми спільної діяльності дитини і педагога. Концепція гуманістичної педагогіки полягає у виробленні навичок самоорганізації, самопізнання.
Принципи
Основи гуманістичної педагогіки ґрунтуються на трьох принципах:
- науковості, об’єктивності, неупередженості;
- самодетермінації та саморегуляції;
- пояснення.
Досягнення науковості, неупередженості, об’єктивності є складною процедурою очищення педагогічного процесу від навіювання, нав’язування школярам системи атеїстичних, релігійних поглядів, політичних переконань. Даний процес не завжди можливий, оскільки педагог має власну точку зору, володіє певними емоціями.
Сама атмосфера виховного процесу в якійсь мірі просякнута ідеологічними підходами, тому потрібно чимало зусиль для того, щоб педагог у повному обсязі дотримувався свободу переконань і совісті.
Специфіка процесу
Самодетерминация і саморегуляція передбачає переклад виховання у внутрішній світ дитини. Гуманістична педагогіка в освіті передбачає оволодіння учнями алгоритмів інтелектуальної, психологічної, інтелектуальної, ціннісної мотивації, самооцінки. Всі ці дії пов’язані з особистісним творчістю, самостійним розвитком свого інтелекту і свідомості.
Важливість полягає не в змісті певних навчальних дисциплін, а передачу умінь, навичок, методів роботи над собою, тобто важлива загальна ефективність життєдіяльності.
Основне завдання
Вона полягає в пробудження у вихованця тяги до самостійності і самопізнання.
Гуманістичний підхід у педагогіці – це процес виховання гуманного, позитивно налаштованого до світу людини, який здатний робити вільний, осмислений, відповідальний вибір в усіх сферах соціального і культурного життя.
Самим відповідальним компонентом педагогічного процесу є пропонує пояснення. Суть його полягає в поясненні учням правомірності підстав, психологічної та моральної коректності процедур і методів навчання і виховання.
Гуманістичний підхід у педагогіці – це пояснення педагогом будь-якого питання, заданого дитиною, без утисків і образ його особистості.
Етика гуманізму
Даний підхід пов’язаний з повною відмовою від будь-яких політичних, конфесійних, ідеологічних навантажень. Всі представники гуманістичної педагогіки відзначали важливість саморозвитку особистості. Подібний підхід не означає визнання гуманістичною педагогікою свавілля і анархії. Враховуючи, що дитина живе в суспільстві, він зобов’язаний виконувати загальноприйняті етичні та суспільні вимоги.
Гуманістична педагогіка – це напрям, в якому передбачається вільне, усвідомлене, добровільне дотримання моральних і юридичних норм, що дозволяє дитині стати гідним громадянином країни.
Класична педагогіка не враховувала індивідуальності дітей, не дозволяла їм повною мірою проявляти свої творчі здібності.
Гуманістична педагогіка – це напрямок, що дозволяє долати відчуження школяра від самого себе, своїх потреб і здібностей. В рамках такого підходу етичні принципи кожним вихованцем перевіряються в конкретних ситуаціях, дозволяють формувати унікальний життєвий досвід.
При обговоренні ціннісних проблем вчитель повинен використовувати особистий досвід дітей, збагачувати їх внутрішній світ.
В даний час гуманістична педагогіка – це конструктивна етична альтернатива, яка здатна забезпечувати стійкість особистості в складних соціальних, психологічних, правових проблемах. За своїм духом вона протистоїть догматизму і иррационализму.
Відмінні риси
Вона спонукає особистість до самостійного осмислення цінностей. Гуманізм, не пов’язаний з політичними і релігійними доктринами, дозволяє формувати в підростаючому поколінні демократичне мислення.
Гуманісти вважають, що освіта має бути відкритим і незалежним. Дитина отримує можливість вивчати всі досягнення культури, знайомитися з альтернативними етнічними, філософськими, естетичними системами, вчиться аналізувати соціальні теорії, історію всіх країн світу. З пропонованої системи ідей дитина має самостійно вибрати ту, що повною мірою відповідає його нахилам і основним потребам.
Важливі аспекти розглядуваного питання
Гуманістична педагогіка – це об’єктивна подача певного матеріалу вихованцям, не супроводжується нав’язуванням їм позиції вчителя. Діти повинні своїми очима побачити красу життя, наповнити її змістом і натхненням.
Призначення педагога полягає у допомозі осмислення певних етичних принципів. Він не повинен примусовим чином впроваджувати їх у свідомість своїх вихованців.
Особистісні якості педагога-гуманіста
Вчитель зобов’язаний бути в максимальній мірі коректним, демонструвати нейтральність відносно політичних, релігійних цінностей. Коректність педагога-гуманіста полягає в повазі гідності дітей, заохочення їх творчих ініціатив.
Подібна педагогіка відкриває максимальні можливості для свободи і розвитку, вона не передбачає закріпачення школярів жорсткими нормами. Її основним завданням вважається надання допомоги особистості, залучення підростаючого громадянина до істинним людським цінностям, його своєчасна допомога і підтримка.
Значимість і актуальність
Гуманістична педагогіка вчить дитину творчості, свободи, відповідальності, самостійності. Дитині не доводиться відмовлятися від конкретної мети, образу думок, ідей, ідеалів. Подібна виховна методика сприяє формуванню розкутого, відповідальної, вільної людини, це позитивно позначається на емоційному і інтелектуальному кліматі в колективі.
У процес виховання відбувається внутрішньо засвоєння, обробка гуманістичних цінностей і норм поведінки, що сприяє адаптації підростаючого покоління в соціальному суспільстві.
Основне призначення
Одним зі своїх основних завдань гуманістична педагогіка вважає подолання дрібних проблем, концентрацію уваги дитини на серйозних і актуальних питаннях. Ті несуттєві проблеми, які з’являються з-за недостатності розуміння якогось явища, втрати етичних норм, можуть бути втрачені при традиційній методиці освіти. Гуманістичне виховання орієнтується не тільки на просту передачу інформації, але і на її детальне опрацювання на емоційному рівні.
В процесі проведення різних занять, відпрацювання універсальних навичок у межах лабораторних практикумів, школярі усвідомлюють значущість особистості, Педагог в рамках подібної концепції виступає в якості наставника – тьютора. Він допомагає вихованцю вибудовувати власну освітню і розвиваючу траєкторію.
Для того щоб виявляти творчі та інтелектуальні здібності і можливості, педагоги спільно з психологами організують діагностичну роботу, спрямовану на виявлення обдарованості.
Виховання патріотизму
Призначенням гуманістичної педагогіки є подолання байдужості, нігілізму, інфантильності в підростаюче покоління росіян. Для вирішення цих складних завдань у початковій школі, а також в середніх класах вводяться спеціальні краєзнавчі курси.
Подібні нововведення стали можливими після впровадження в російську освітню систему федеральних стандартів другого покоління.
В рамках курсу хлопці не просто знайомляться з історичними коренями свого регіону, отримують інформацію про видатних людей, але і отримують можливість для демонстрації своїх творчих здібностей. Наприклад, їм пропонується творчий проект «Історія моєї родини в історії країни».
Школярі збирають інформацію про своїх предків, знайомлять з матеріалом однокласників, педагогів. Дослідження, при проведенні якого вони можуть залучати і своїх батьків, сприяє формуванню комунікативних навичок, розвитку патріотизму та громадянськості.
ФГОС нового покоління передбачають проведення систематичної проектної та дослідницької діяльності в якості обов’язкового елемента всіх предметних областей. Це дозволяє педагогам створювати оптимальні умови для розкриття їх вихованцями інтелектуального і творчого потенціалу. Гуманістична педагогіка стала основною для розробки не тільки навчальних планів, але і створення виховних додаткових програм.
Якщо раніше при поясненні навчального матеріалу педагоги використовували монолог, то в даний час встановлюється повноцінний контакт між педагогом і класом, що позитивно позначається на емоційному стані дітей. Вони стають більш розкутими, впевненими в собі, в своїх силах людьми, котрі гордяться своєю країною, своїм народом.
