Позбавлення Шуйського
У 1610 році польсько-литовські війська під керівництвом двох гетьманів, Жолкевського і Сапєги, оточили Москву. Вони запропонували боярам змістити Шуйського, а на царство посадити королевича Владислава, запевнивши їх у тому, що він бажає прийняти православ’я. Змістивши Шуйського, його проти волі підстригли в ченці і відправили у монастир. Бояри відкрили ворота Кремля і впустили поляків в місто.
Деякі бояри, які засідали в Думі, висунули Владислава на царство. Його кандидатура була підтримана частиною городян. Проти виступила православна церква в особі патріарха Гермогена, який почав посилати в усі кінці країни послання із закликами чинити опір загарбникам. Саме за його заклику стало формуватися ополчення.
Формування першого ополчення
Безчинства поляків на окупованих територіях провокували до повстання все більше народу. Створення ополчення ініціювали служиві люди – дворяни, яким була вигідна централізована влада. Втрата служби і розгром маєтків змушували їх братися за зброю. Селяни, пограбовані поляками, збирали речі, худобу і йшли в ліси, де організовували загони. Полякам важко було роздобути провіант, фураж для коней, знайти провідників.
У багатьох містах формувалися загони, які вливалися в перше ополчення. Очолив його в самому початку П. П. Ляпунов, але згодом до нього приєдналися колишні сподвижники Лжедмитрія II, козацькі загони отаманів Просовецкого і Заруцького, а також ряд князів і бояр, які зіграють згодом негативну роль в існуванні ополчення.
У Москві також створювалося опір, в якому взяли участь посадські і служиві люди, діти бояр. Дізнавшись про організацію ополчень, поляки звернулися до українських козаків на чолі з гетьманом Сагайдачним, які прийшли до них на допомогу.
