Загадка деяких числівників
Продовжуємо наш урок української мови в 6 класі. Тема – “Ім’я числівник”. Час цікавих історій – вистачить давати нудні визначення, краще дізнатися про те, як відбулися і що значили раніше деякі числівники.
Перше рахункове число, про походження якого необхідно згадати, це сім – особливе, таємниче для багатьох як в давнину, так і по сей день. У християн це число вважалося святим, а Святе Письмо визнавало сім смертних гріхів, що передаються до сьомого коліна. Для стародавніх мешканців Єгипту сімка теж була числом незвичайним. Вони сприймали її як синтезу трійки і четвірки, де перша була основою життя, сім’єю – саме троє складають основу сім’ї: мати, батько та дитина, – а друга символізувала сторони світу і напрямку вітру.
Згадуване вище числівник сорок, що з’явилося в лексиконі давніх дещо пізніше перших дванадцяти рахункових слів, своїм першим значенням мала «мішок», а другим – «сорочка». Навіть зараз сорочку, переважно чоловічу, часто називають саме сорочкою. А ось числівник один веде свій рахунок від слов’янського слова єдиний, тобто єдиний.
Числівник два сталося, найімовірніше, з давньоіндійської мови. У ньому воно звучить практично аналогічно – «дува». Числівник чотири (яке, до речі, в Китаї, Кореї та Японії не люблять, вважаючи пов’язаним зі смертю) має корінь з латинської мови – «куаттуор». Він, до речі кажучи, загальний з такими словами, як квадрат і квартет – недарма у чотири кути квадрата, а в квартеті – чотири людини. Числівник вісім мало що змінилося: раніше воно звучало як «осемь», тобто близько семи, наступний за сім’ю; а десять зобов’язане своїм походженням латинському слову «децэм». Ну і, нарешті, мільйон, що з’явився завдяки Марко Поло в тринадцятому столітті, який поєднав італійське слово «міллі» (тисяча) і «професіоналів», на російську мову перекладається як суфікс «іщ», який вказує на щось велике, величезне. Так що мільйон – не що інше, як тысячища.
