Коньяк “Лезгинка” має дуже непросту і насичену структуру. Процес його виробництва дуже складний, а всі його подробиці засекречені. Виробникові у результаті вдалося створити чудовий напій, який оцінили численні любителі коньяків. Про те, як виробляють цей коньяк, про історію заводу та про те, як відрізнити справжній коньяк від підробки, буде розказано в статті.
Виробництво коньяку
Виробництво коньяку “Лезгинка” – дуже складний і довготривалий процес, в якому використовуються особливі сорти винограду і спеціальне обладнання. Також потрібні майстри, які з філігранною точністю дотримуються весь технологічний процес.
Все починається з вирощування винограду. Для класичного коньяку використовують такі сорти, як “коломбар”, “треббіано” і “гренаш блан”. Найчастіше для виробництва коньяку “Лезгинка” використовують сорт “треббіано”, з нього виготовляють понад 90% коньяків.
Після збору врожаю виноград відправляють у спеціальні преси, які несильно розчавлюють ягоди. Отриманий виноградний сік заливають в ємності, що мають об’єм від 50 до 200 гектолітрів, в яких сік починає бродити. При цьому цукор не додається, можна додати тільки антисептики-антиоксиданти, кількість яких суворо регламентується. Контроль над процесом бродіння дуже строгий, так як від нього напряму залежить якість коньяку “Лезгинка”.
Дистиляція
Після закінчення бродіння одержують неосветленное і нефільтроване сухе вино, яке до дистиляції зберігають у власному дріжджовому відстої.
Для дистиляції використовують спеціальні мідні перегінні ємності, які називаються аламбики. Перед наповненням аламбіку вино підігрівають, після чого воно переганяється в рідина молочного кольору (бруйи), яка містить від 27 до 32% спирту.
Після другої дистиляції отримують чистий коньячний спирт. Коли його вміст знижується до 60%, перегонку припиняють. Для того щоб здійснити дистиляцію однієї партії коньяку, необхідно близько 24 годин. Щоб отримати один літр чистого коньячного спирту, необхідно перегнати десять літрів вина.
Витримка коньяку
Для отримання всім знайомого смаку, запаху і кольору коньячний спирт необхідно витримати не менше 30 місяців. Коньячний спирт наливають в дубові бочки, які не мають металевих елементів, а також клейових з’єднань. Саме з цих причин ціни на справжні дубові коньячні бочки дуже високі.
Для виготовлення таких бочок використовується дуб, вік якого не менше 150 років. Перед тим як почати використовувати таку бочку для зберігання коньячного спирту, її необхідно витримати на відкритому свіжому повітрі не менше п’яти років.
Під час витримки коньячного спирту в дубових бочках в нього з дерева переходять речовини, які створюють аромат і колір напою. Самі бочки використовуються для витримки коньяку необмежену кількість разів. За кожні 12 місяців витримки випаровується піввідсотка спирту, за 50 років фортеця знижується до 46%, а сам коньячний спирт стає темним і набуває унікальний букет ароматів.
Купажування коньяку
Після витримки приступають до купажированию (асамбляжу) коньяку. По суті, це змішування коньячних спиртів, які мають різний строк витримки, щоб отримати кінцевий готовий напій.
При виробництві російського коньяку “Лезгинка” у напій додають дистильовану воду. Робиться це для того, щоб регулювати міцність напою. Також додається цукор, не більше 3,5% від загального обсягу, для регулювання смаку. Для додання коньяку насиченого темного кольору в нього додається карамель і дубова стружка. Після всіх виконаних процедур коньяк розливається по пляшках, на які наклеюються етикетки, закупорюється і надходить у роздрібний продаж.
Коньяк “Лезгинка”: як відрізнити підробку
Виробники досить часто стикаються з фактом підробки своєї продукції. Особливо це поширено серед найбільш популярних марок коньяку. Щоб уникнути випадків придбання контрафактної продукції, потрібно знати відмітні особливості, які є у справжнього коньяку.
На фото коньяку “Лезгинка” можна побачити характерні особливості, які відрізняють справжній напій від підробки. На самій пляшці, у верхній її частині, є гравірування у вигляді медальйона овальної форми з цифрами «1885» – це рік заснування Кизлярського коньячного заводу. З використанням конгревного (без фольги) тиснення виконано назва коньяку і портрет Багратіона. Сама етикетка лакована і має голографічний захист.
Як відрізнити коньяк “Лезгинка” від підробки за іншими характеристиками? На шийку пляшки нанесена точкова лазерне маркування, в якій вказано номер партії і дата виробництва. На дні пляшки знаходиться клеймо заводу – виробника склотари.
Марка дагестанського коньяку “Лезгинка”
“Лезгинка” – це зареєстрований торговий знак, який належить Кизлярскому коньячному заводу. Підприємство відноситься до успішним і високорентабельним, його продукція відома у всій Росії. Кизлярський завод має офіційний статус постачальника коньяків в Московський Кремль. Більш того, один з випущених в Кизлярі коньяків є протокольним напоєм.
“Лезгинка” є найвідомішим і популярним напоєм бренду і проводиться з 1963 року. Букет цього коньяку являє собою гармонію фруктових і пряних нот, які відрізняють цей напій від інших. Він має довгий і тепле післясмак з присмаком ванілі і шоколаду. Головна роль у смаку коньяку належить заизюмленному винограду, який і дає йому такий багатий букет.
Коротка історія заводу
Роком заснування Кизлярського коньячного заводу прийнято вважати 1885 рік, коли промисловець Давид Сараджев об’єднав маленькі приватні та кустарні винокурні в єдиний завод почав виробництво коньяків. Нові коньяки були по достоїнству оцінені любителями міцних спиртних напоїв. У першу чергу це було пов’язано з тим, що в основу їх виробництва були закладені знання і досвід, отримані Сараджевым у Франції. Також був використаний досвід місцевих виноробів, які виготовляли виноградну горілку, яка звалася «Кизлярка».
Витримка коньячних спиртів в бочках, зроблених з кавказького дуба, дала напою неповторний унікальний букет аромату, який не переплутати ні з яким іншим. Незабаром смак кизлярського коньяку був гідно оцінений на численних зарубіжних виставках.
В даний час в історії Кизлярського коньячного заводу одну з провідних ролей відіграє керівництво підприємства. Грамотна і продумана внутрішня і зовнішня політика компанії дозволяє їй збільшувати своє виробництво і виходити на новий рівень світового ринку.
Відгуки про коньяк
Численні відгуки про коньяк “Лезгинка” говорять про те, що цей напій користується великою популярністю і оцінюється досить високо.
- В ароматі відчувається переважання терпких деревних нот, а в смаку присутній присмак ванілі й карамелі, які пом’якшують міцність напою. Солодкуватий присмак цього коньяку може сподобатися жінкам.
- Коньяк “Лезгинка” можна використовувати для приготування різних коктейлів, його приємний смак буде відмінно поєднуватися з іншими інгредієнтами.
- М’якість при вживанні “Лезгинки” є ще одним плюсом цього напою.
- Гарним доповненням до приємного смаку і аромату напою є його невисока вартість. Всього 800 рублів за пляшку 0,5 літра коньяку шестирічної давнини.
- Якщо порівнювати кизлярський коньяк “Лезгинка”, производившийся в СРСР і в наш час, можна відзначити кілька відмінностей. Так, наприклад, сучасний приємний на смак, має хороший солодкуватий аромат. Однак це не той коньяк, який випускався раніше, він став різким і не так яскраво виражений квітковий букет напою. Пов’язано це, швидше за все, з прискоренням технології виробництва, яка злегка знижує якість. Але в загальному можна відзначити, що цей коньяк дуже хорошої якості, тим більше за таку невисоку ціну.
Цей чудовий напій по достоїнству оцінений як звичайними аматорами, так і знаменитими виробниками коньяків. На численних виставках він отримував найвищу нагороду. Для того щоб відчути всю повноту смаку і аромату цього напою, достатньо його просто спробувати, після чого ви станете його шанувальником, а сам коньяк стане вашим незмінним супутником на відзначення різних подій.
