Працювали з дитинства
Як тільки сільські Аксіньі виносили коромисло? Це скільки ж вони тренувалися, перш ніж пропливати павушками по рідній вулиці? Ще й зупинитися і поговорити з подругами встигали, не знімаючи поклажі. Старі запевняли: «Людина сильний, поки може носити воду на коромислі».
Дітей привчали до праці з раннього віку, а отрокам (7-15 років) сам Бог велів бути активними помічниками батьків – в будинку, на полі. Вирушали оні і за ключовою водицею. Значенням слова «коромисло» юні трудівники не переймались, носили, намагаючись не розплескати дорогоцінну рідину, по дорозі перекладаючи «дугу» з одного плеча на інше, щоб не натирала.
Качка шкідлива
Згідно з ритуалом, по дорозі за водою треба тримати коромисло в правій руці, а відра в лівій. Наповнивши судини, підчіплювали на плече той, що ззаду, потім передні. Хто посильней, присівши, піднімали обидва відра (іноді за принципом штанги). При носінні стежили за рівновагою, яке забезпечувалося розміреністю кроку. Кажуть, менше всього «бовталися» відра, вдягнуті у виїмки, вирізані на кінцях перенесення.
Не тільки жінки на Русі добре володіли коромислом. Це вміння повинні були освоїти і нареченої. Перевіряли так: принесе молода в ємності, прикрашеної стрічками, джерельне пиття, не проливши ні краплі, буде хороша господиня. При рваною ходьбі важкі відра розгойдуються, вміст розхлюпується. Занадто повільний, невпевнений крок утихомирює вантаж, але швидко вимотує сили.
