Дошкільний і молодший шкільний вік
Для початку дізнаємося, чим займається вікова психологія. Вона вивчає розвиток індивіда на різних вікових етапах її життя. Немає чітких меж між стадіями дорослішання. Становлення і інволюція у всіх протікає індивідуально.
Здійснюючи перехід від однієї вікової стадії до іншої, людина переживає так званий криза. Руйнується стара система взаємин з навколишнім світом і формується нова. І, як правило, це супроводжується психологічними труднощами, як для самої людини, так і для тих, хто з ним взаємодіє.
Перші кризи індивід проходить у рік, три і сім років (останній є перехідним від дошкільного до підліткового періоду). Отже, молодший шкільний вік – вершина дитинства. У дитини на цьому етапі формується нова логіка мислення. У нього змінюється світогляд, цінності, в школі з’являється новий статус.
А от якщо взяти чотирирічного малюка, невтішні відгуки в його адресу, якісь образи чи досади не залишають слідів в його пам’яті і не впливають на процес становлення його особистості. Тільки в деяких дошкільнят зустрічається тривожність, занижена самооцінка, з-за того, що в родині переважають невдоволення і високий рівень вимогливості. Або ж зустрічаються школярі, якими завжди захоплювалися і захваливали, з дуже високою думкою про свою персону. Все це є наслідком не власного емоційного досвіду, а підсумком від засвоєння постійно повторюваної оцінки батьків та близьких, друзів.
І коли від батьків надходять скарги про те, що їх діти не виявляють інтересу до навчання, швидко втомлюються, не хочуть ходити в школу, – це говорить лише про те, що до завершення дошкільного вікового періоду не був досягнутий рівень підготовленості до школи. Так, завдяки психології розвитку та вікової психології, ми дізналися про особливості дітей дошкільного віку.
