Підводні камені трансмісії
Також були недоробки по КПП. Як пам’ятають багато автолюбителів, на «Ниві» був гідравлічний привід зчеплення. Однак у «Ладі Тарзан» чомусь він став тросиковым. Причому конструкція виявилася настільки ненадійні, що щомісяця власникам доводилося міняти даний приводний елемент. Він рвався з-за того, що був прикріплений до коробки і педалі намертво, а «сорочкою» выжималась лапка зчеплення.
Щоб не так часто міняти цей трос (що найцікавіше, від «дев’ятки» він не підходив), власники розрізали навпіл трос ручника від «Класики» і встановлювали його в якості приводу.
Ходова частина
Відмінною рисою автомобіля «Лада Тарзан» стала його рамна конструкція. При цьому машина володіла повністю незалежною підвіскою на будівництвах «МакФерсон» і з поперечним стабілізатором. Ще одне дивне рішення стосувалося заднього моста. По суті, в «Ладі Тарзан» були два передніх мосту – просто другий встановлено «задом наперед». До речі, це рішення дозволило без доопрацювань реалізувати ззаду дискові гальма.
Кузов кріпиться до рами за допомогою гумових подушок. Рульове управління – «хробак», як на «Ниві». На відміну від зубчастої рейки, ця конструкція була менш практичною. Через відсутність гідропідсилювача кермо крутився дуже туго. Та й люфт був присутній вже з заводу. При русі машину сильно кренить – кажуть відгуки власників. Виною тому занадто високий центр тяжкості. Але сама підвіска була м’якою і відмінно проковтувала нерівності. Глибокі ями можна було проїжджати на високій швидкості – ходу підвіски, за словами власників, просто неймовірні.
