Особливості венеріанської атмосфери
Венера має надзвичайно щільну атмосферу, що складається головним чином з вуглекислого газу з малою домішкою азоту, сірчистого ангідриду, аргону і деяких інших газів. Така атмосфера служить джерелом незворотного парникового ефекту, не дозволяючи поверхні планети скільки-небудь охолонути. Можливо, за стан атмосфери «ранкової зірки» також відповідальний вищеописаний «катастрофічний» тектонічний режим її надр.
Найбільша частина газової оболонки Венери міститься в нижньому шарі – тропосфері, що простягається до висот близько 50 км. Вище лежить тропопауза, а над нею – мезосфера. Верхня межа хмар, що складаються з діоксиду сірки і крапель сірчаної кислоти, знаходиться на висоті 60-70 км.
У верхніх шарах атмосфери газ сильно іонізується сонячним ультрафіолетом. Цей шар розрідженої плазми називається іоносферою. На Венері він розташований на висотах 120-250 км
