Правління Риму
Імперія Олександра Великого з його смертю почала швидко розпадатися на окремі частини, керовані його соратниками по військових завоювань. Македонія і континентальна Греція перейшли під управління одного з полководців війська Олександра Антипатра. Наступні десятиліття пройшли в міжусобній боротьбі полководців за владу в Македонії, в результаті її 277 р. до н.е. на престол Македонії зійшла династія царів Антигонидов.
Як свідчить історія Стародавнього світу, Македонія, прагне до незалежності, у III ст. до н. е. зіткнулася з дуже грізним противником, поступово посилюється Римом. Почалися так звані Македонські війни, в них Філіп V Македонський терпів поразку за поразкою. Після чергового розгрому війська македонян в 197 р. до н. е. в жорстокій битві при Киноскефалах Македонія відмовляється від частини своїх територій Іллірії, Фессалії і Фракії, втрачає флот і в 146 р. до н. е. стає провінцією Риму. Римські намісники оселилися у Фессалоніках, деяким македонським містам вдалося зберегти самоврядування. Під владою і захистом Риму в Македонії розвивалися міста і торговельні відносини, будувалися дороги і мости.
Саме в македонських Филипах вперше в Європі з’явилася, згідно з «Діянь апостолів», громада християн, звідси Христова віра стала поширюватися на весь континент. У 380 р. Феодосієм I в Фессалоніках підписаний указ про визнання християнства релігією держави. З розпадом в 395 р. Римської імперії історична область Македонія теж була поділена, вона зазнала спустошливі набіги кочівників, господарство і всі великі міста прийшли до повного занепаду.
