Військова кар’єра
Хлопчики з дворянських родів отримували, як правило, військова освіта. В одинадцять років Микола Бестужев став вихованцем Морського кадетського корпусу в Петербурзі. В тому ж навчальному закладі навчалися його молодші брати Михайло і Петро. Через п’ять років Микола отримав звання гардемарин, а ще через два роки став мічманом.
У 1810 році юнак був зарахований в Морський корпус у званні підпоручика. Через три роки переведений на флот, ще через рік проведений в лейтенанти. У Вітчизняну війну 1812 року Микола разом з корпусом знаходився в евакуації в Свеаборг.
Там почався роман 21-річного юнака з дружиною директора штурманського училища Л. Степовий. Один із сучасників Бестужева стверджував, що ця жінка мала значний вплив на життя Миколи до самої його цивільної смерті, тобто посилання.
У травні 1815 року Бестужев брав участь у поході в Голландію, в Роттердам. Молодий офіцер власними очима побачив встановлення республіки, що дало йому уявлення про цивільних правах. Через два роки відбулося чергове плавання. Цього разу корабель прямував у Кале, що у Франції.
Знайомство з державним устроєм та культурою західних країн під час їх відвідування все більше підтверджувало думки молодих офіцерів, що монархія гальмує розвиток Росії. Це думки незабаром привели Миколи Бестужева в масонську ложу «Обраного Михайла».
У 1820 році Бестужев призначений помічником доглядача маяків у Кронштадті. У 1824 році Микола Олександрович як історіографа здійснив плавання до Франції і Гібралтар на фрегаті «Моторний». У тому ж році проведений в капітан-лейтенанти.
У 33 роки офіцер стає начальником Морського музею, починає займатися історією російського флоту. Цікаво, що тоді він отримав прізвисько «Мумія». В цей час Микола Бестужев вже був авторитетною особистістю серед морського офіцерства і навіть встиг придбати певну популярність у літературній і науковій середовищі. Бестужев вступив в таємне товариство, представників якого пізніше назвуть декабристами.
