Зовнішній вигляд і костюм героя
І красою Акакій Акакійович не відрізняється: він рыжеват, рябоват, з лисину на голові, бачить неважливо, їсть без апетиту. Неуважний, ходить, не цікавлячись тим, що відбувається навколо. Інколи, йдучи по вулиці, він замислюється про своє заняття так, що всюди йому ввижаються написані рядки. Потім приходить у себе, глядь – а він стоїть посеред дороги.
Каже Акакій Акакійович мало, а якщо і розмовляє, то здебільшого приводами, вигуками і частками.
Друзів у нього немає, в гості не ходить, нерідко ображаємо оточуючими і терпляче зносить глузування канцелярських товаришів по службі. Тільки іноді, коли штовхнуть його під руку і завадять писати, скаже він:
Залиште мене, навіщо ви мене ображаєте?
Зав’язка
Носить Башмачкіна вицмундир, колишній коли-то зеленим. Але давно вже він порудів від старості. І старенька шинель, яку насмішку оточуючі називають “капотом”, зовсім протерлася, і матерія її місцями стала схожа на сито.
Отже, в короткому змісті “Шинелі” зауважимо, що зав’язка повісті – прийшла в непридатність стара одяг головного героя.
І радий би герой не звертати уваги на свою “тощенькие шинелишку”, так як-то грунтовно став прохватывать його вітер. Зняв шинель, подивився – а сукно-то по спині і плечах зовсім діряве, так і тканина підкладкова розповзлася.
Звернувся Башмачкіна тоді до кравця, якого всі звали Петрович. Коли не бував п’яний, той успішно займався лагодженням всякого роду чиновницької та іншої одягу – фраків, шинелей і панталон. Однак Петрович заявив, що, мовляв, ніяк таке сукно не можна залатати, латочку на гнилу тканина не покладеш – негайно розповзеться. А значить, неодмінно потрібно шити нову шинель.
Це стало для героя страшним повідомленням. Проте, подумавши, зважився Акакій Акакійович зайти до кравця в неділю, коли той після суботньої чарочки буде подобрішаю – авось, і тоді візьметься за роботу. Проте ж і наступного до нього візит Петрович авторитетно заявив, що полагодити шинель неможливо.
На нову шинель, яку взявся зшити все той же кравець Петрович, пішло б більше, ніж півтораста рублів. Акакій Акакійович став прикидати. Вирішив, що кравчик звичаєм своїм заломив високу ціну, і шинель встане йому рублів вісімдесят.
Але в скарбничці лежало у нього тільки сорок рублів. Треба було набрати десь ще сорок.
