Номенклатура на початку існування СРСР
До початку горбачовської перебудови номенклатура в СРСР стала привілейованим класом, який зосередив в своїх руках значні багатства. Однак на початку існування держави її становище було менш помітним і більшою мірою відповідало уявленням про соціалістичною формою правління.
Не останню роль у цьому відігравала економічна розруха: партійним ділкові було просто нічим володіти. Єдине, на що міг розраховувати функціонер в 20-ті роки – підвищений пайок. Крім того, був прийнятий закон, що встановлює максимум заробітної плати посадової особи. Логічним наслідком революційних ідеалів були завищені вимоги до іміджу та поведінці члена партії. У деяких випадках загрози розстрілу за недбальство на посади втілювалися в життя.
Влада на рубежі 20-30-х рр.
Нова економічна політика дозволила стабілізувати становище в країні, а передбачений нею дозвіл на приватну кооперацію призвело до зростання добробуту суспільства. Боротьба за владу, що почалася після смерті Леніна, здійснювалася у чому апаратними методами, що не тільки посилило роль генерального секретаря ЦК ВКП(б), але і його ставлеників, тобто партійно-державної номенклатури СРСР.
Однак цей етап може розглядатися лише як стартовий. Ще не зникли революційні ідеали, багато були виховані на класичних працях Маркса та Енгельса і не особливо прагнули до підвищення особистого матеріального добробуту. Рішучий крок до цього був зроблений зі згортанням непу і запуском процесу індустріалізації. Це дозволило позбутися від карткової системи, і люди, що опинилися на вершині влади, переймалися власними потребами.
