Відносини з оточуючими
В будинку городничого всі хочуть дізнатися більше про «високому гостеві» і цікавляться у слуги Осипа, що любить його господар, чим цікавиться. Хлестаков ж блискуче грає перед чиновниками ревізора і лише в четвертій дії комедії починає розуміти, що його прийняли за «державної людини». Відчуває він хоч щось при цьому? Навряд чи. Він легко перевтілюється і відіграє роль, яку йому запропонував суспільство.
У комедії все засновано на ситуації самообману. Автор представляє читачеві людини, в якому відсутнє власне утримання. У комедії «Ревізор» характеристика Хлестакова ясно показує, що це особистість без внутрішнього наповнення. Він не стільки свідомо обманює, скільки вводить в оману інших учасників комедії. От саме в цій невимушеності і криється сила цього персонажа.
Хлестаков до такої міри вживається в роль, що представляється нареченим дочки городничого. Без сорому і совісті просить її руки, не згадуючи, що хвилину тому зізнавався в любові її матері. Він кидається на коліна перед дочкою, то перед матір’ю. У підсумку підкорює їх і сам волочиться за обома, не знає, кого ж вибрати.
