Розрахунок екологічного внеску
Для визначення порядку розрахунку плати за забруднення навколишнього середовища потрібно звернутися до наступних законодавчих актів:
- Постанова російського Уряду № 632 (1992). У документі зафіксовано як порядок оплати, так і максимальні розміри останньої.
- Постанова російського Уряду № 344 (2003). Свіжа редакція – Постанова № 410 (2005). До цього акту звертаються, щоб дізнатися нормативи плати за облаштування збірників відходів, шкідливі викиди пересувними та стаціонарними об’єктами в акваторії, атмосферу.
При розрахунку відповідальна особа враховує й такі особливості:
- Сума платежу буде розраховуватися окремо за кожним шкідливої речовини і/або відходу. Для пересувних об’єктів – і для кожного виду палива.
- Плата за викиди. Приймаються до уваги так звані коефіцієнти екологічної значимості місцевості, регіону. Враховуються додаткові коефіцієнти 1,2 і 2.
- Плата за скиди. Для розрахунку внеску треба взяти до уваги три коефіцієнта – екологічної значимості місцевості, показник для зважених речовин і коефіцієнт 2.
- Плата за відходи. Для розрахунків знову потрібні три коефіцієнта – 2, экозначимости регіону, місця розташування ділянки, де збираються відходи (0,3 або 1).
Але це ще не все. Ми перерахували лише окремі для кожного виду забруднень коефіцієнти. Треба застосувати й загальний для всіх. Це коефіцієнт урахування інфляції. На кожен календарний рік його розмір встановлює спеціальний ФЗ:
- Початковий коефіцієнт інфляції для Постанови російського Уряду № 344 дорівнював 1,79 (2003). Сьогодні актуальна інформація з ФЗ “ПРО федеральному бюджеті” на 2018 рік.
- Початковий коефіцієнт інфляції для редакції Постанови Уряду № 410 дорівнював 1,62 (2005). Сьогодні ця цифра також не актуальна – звертаємося до показника за поточний 2018-й.
