“Зібрав свої речі і поїхав”, – іноді говоримо ми, вживаючи слово “пожитки” і абсолютно не думаючи про його походження і сенс. Втім, як у слова слов’янського походження, у нього абсолютно прозоре для носіїв російської мови значення. По корені відразу стає ясно, що пожитки – це якесь нажите майно. Тим не менш, не варто ставитися до такого, здавалося б, давно знайомому поняттю занадто зневажливо.
Лексичне значення слова “пожитки”
Дане слово відноситься до розряду розмовних слів, тому частіше вживається в повсякденній мові, проте і в літературних творах його можна зустріти. Основне значення слова “пожитки” – це дрібне домашнє майно, скарб. Крім цього, можливе вживання цього слова в значенні “вигода”, “прибуток” або “нажива”.
Є також більш грубий синонім до цього слова – “манатки”. Вживається він зазвичай в тих випадках, коли необхідно підкреслити зневажливе, навіть презирливе ставлення до того, про кого йде мова, і його речей. Дане розмовне слово, як вважається, прийшло в російську мову з польської, де утворилося від італійського слова, що позначав “вузол”.
У сучасній російській мові слово має лише форму множини. Між тим таке становище спостерігалося не завжди. Ще в літературі 19 століття можна зустріти вживання цього слова у формі однини – “перехрестям на добробут людям чесним” (іменник чоловічого роду). Проте з часом ця форма вийшла з ужитку, переставши бути мовної нормою.
Походження та будова
Ймовірно, слово походить від дієслова з коренем “-жит-“. Саме по собі воно має на увазі щось нажите за час, що людина “пожив”. Та ж приставка “” є і в ” слові “пожитки”. Є споконвічно російським словом. Наголос, незалежно від числа і відмінка, завжди ставиться на склад з буквою “і”, тобто на склад “жи”.
Приклади виразів зі словом “пожитки”
Дане слово, як було сказано вище, в даний період вживається виключно у множині. Але у зразках художньої літератури і словниках можна зустріти і приклади вживання “пожитків” в однині. Розглянемо на прикладах обидва варіанти:
- Ні кола, ні двора, сіряк – весь перехрестям на добробут людям чесним.
- Члени цих господарств носять свої пожитки з собою, сплять де доведеться, навіть на вулиці.
- Пожитки перебиранні перешкода.
- Взяв би я свої пожитки, подивився б на сонечко, і поминай як звали.
- Нехай кожен збере скоріше свої пожитки і поспішає відправитися в шлях!
- Беруть завидки на чужі пожитки.
- Вогонь не вода – скарб не спливають.
