Що можна вказати в документі?
Кожна людина має право розпоряджатися своїми цінностями на свій розсуд, тому спадкоємцями можуть бути як родичі, так і сторонні особи. У ст. 1149 ЦК вказується, що будь-який громадянин володіє свободою заповіту, але вона обмежується лише обов’язковими частками. Не потрібно спадкодавцеві сповіщати якого-небудь про складання заповіту.
У документі можуть прописуватися будь-які цінності, що належать людині на підставі права власності. За ст. 1116 ЦК у документі може бути одна особа або кілька спадкоємців. Якщо є кілька спадкоємців, а при цьому в заповіті відсутня інформація про те, в яких частках ділиться майно, то всі цінності поділяються між ними порівну.
Форми документа
При складанні заповіту можуть використовуватися різні форми. Вони залежать від того, за яких умов формується документ. До основних таких форм належать:
- заповіт, посвідчений нотаріусом, складається особисто громадянином або нотаріусом з його слів;
- закритий документ, із змістом якого не знайомий навіть нотаріус;
- посвідчення особами, чиє посвідчення аналогічно нотаріальному посвідченню, причому список цих осіб є в ст. 1127 ЦК;
- розпорядження, в якому передається право користуватися грошима, розміщеними на рахунку в банку;
- заповіт, складене в надзвичайних обставинах, причому за ст. 1129 ЦК, якщо є загроза життю людини, то він може скласти документ, який не буде засвідчений нотаріусом, але при цьому буде володіти юридичною силою.
Таким чином, спадкування за заповітом вважається досить простим процесом. Кожен спадкоємець повинен добре розібратися в тому, як правильно вступати в спадщину. Для цього повинні виконуватись певні дії, але важливо при цьому враховувати основні положення законодавства.
