Визначення
Саме словосполучення “придворний чин” передбачає наявність особи, у якої є цей самий двір, тобто оточення, коло наближених осіб. Тому визначення цього словосполучення тісно пов’язано з наявністю правителя, високопоставленого особи (настільки важливого, що він має свій особистий двір, окремо від правлячого особи). Отже, придворний чин – це наближена до важливої (високопоставленої) особи свита, яка виконує певні покладені на неї функціональні обов’язки, а також додає видимість значимості правителя (високопоставленої особи), певний лиск, показує багатство і забезпеченість.
Служиві чини і звання на Русі
Ще у часи правління князів при їхніх дворах формувалися придворні штати, члени яких були задіяні у виконанні різного роду обов’язків (як безпосередньо придворних, так і адміністративних, судових та військових). Називалися члени придворного штату дворовими людьми. Існувало досить багато чинів дворових людей (можна сказати, що це назви придворних чинів), серед яких бояри, стольники, дворецькі, окольничі, адвокати, ловчі, сокольничие та ін. Звичайно ж, найбільш високі звання отримували найбільш наближені до правителя особи. Спочатку вони служили своєрідними радниками, без офіційних звань і посад.
