Конюший, постельничий, оружничий і дворецький
Вищі придворні чини на Русі являли собою сукупність чинів, які скаржилися в основному боярам. Це такі чини, як конюший, постельничий, оружничий (оружейничий) і дворецький. Найчастіше саме конюший очолював Боярську думу і уряд. Таке піднесення посади керівника Конюшенного наказу сталося під час правління Івана IV Івановича, більш відомого як Іван Грозний. Постельничий був практично найбільш наближеною особою до правителя, так як відповідав за його та його родини майно, за безпеку і особисто супроводжував у поїздках. Оружничий був відповідальним за казенне і царський зброю, за фінансування збройового відомства, очолював Збройовий наказ. Дворецький очолював наказ Великого палацу, був головним суддею.
Табель про ранги
Як відомо, Петро I був великим реформатором, який не залишив без змін практично жодної сфери життя і діяльності держави, народу. Не залишилися без змін також звання і класні чини. Указом першого російського імператора Петра Першого, від 24 січня (4 лютого) 1722 року була заснована особлива таблиця відповідностей між чинами по 14 класів. Ця таблиця має назву “Табель про ранги”. У ній містилося 263 посади, чини були розподілені по 14 класів. Придворні чини російської держави, точніше їх назви були змінені на іноземні. Незмінним залишилося те, що військові чини займають чільне місце серед інших. Табель скасували лише після революції 1917 року, до цього часу вона функціонувала, в нього регулярно вносилися зміни і поправки.
