Причини захворювання
Не завжди попадання в групу ризику є синонімом рахіту, при дотриманні деяких правил ваше немовля має всі шанси уникнути захворювання. Тому варто дуже уважно вивчити причини виникнення проблеми, яких, до речі, досить багато.
До перших лікарі відносять недотримання режиму дня і недостатнє перебування на свіжому повітрі. На першому місяці життя при сприятливих погодних умовах дитина може проводити на вулиці до двох з половиною годин на добу. Перша прогулянка обмежується півгодини і надалі збільшується. У літній час корисно буде організовувати для малюка повітряні ванни, таким чином він отримає необхідну кількість сонця. Але не забувайте, що дитина ні в якому разі не повинен перебувати під прямими сонячними променями.
Не варто гальмувати руху новонародженого тугим сповиванням, воно обмежує рухові можливості малюка і не дає йому розвиватися. В результаті кістки постійно знаходяться в одному положенні, що, в свою чергу, знижує кількість кальцію, доступного для скелета.
Порушення травлення теж ведуть до появи перших симптомів рахіту в самому ранньому віці. До них можна віднести часті зригування, запори та діарею. Паралельно в дану категорію педіатри включають і серйозні захворювання травного тракту.
Досить часто на рахіт хворіють діти, схильні до регулярних застуд. Знижений імунітет не дає обмінним процесам в організмі йти своїм чередом, що стає причиною симптомів рахіту.
Якщо дитині призначено судинозвужувальні лікарські засоби, то цілком ймовірно, що вам доведеться зіткнутися з рахітом. Препарати цієї групи нерідко є причиною виникнення у немовлят до року і старше.
Батьки завжди радіють, коли дитина швидко додає у вазі. Це вважається однією з характеристик нормально розвивається дитини. Але варто враховувати, що велика маса тіла є певним навантаженням на кістковий скелет і вимагає підвищеного вмісту кальцію в організмі.
