Рішення З’їзду
Підсумком стало рішення З’їзду про проведення всесоюзного референдуму. Верховній Раді було доручено визначити дату і зробити все для його організації. Постанову було прийнято 24 грудня. Це став ключовою закон СРСР про референдум.
Ще через три дні був прийнятий закон про всенародному голосуванні. Згідно однієї з його статей, призначати його могли тільки самі депутати.
Реакція союзних республік
Президент СРСР Горбачов підтримував референдум, виступаючи, щоб він пройшов у режимі відкритості і гласності. А ось в союзних республіках на цю пропозицію прореагували по-різному.
Підтримали референдум в Росії, Білорусії, Україні, Узбекистані, Казахстані, Киргизії, Азербайджані, Туркменії і Таджикистані. Там негайно були створені спеціальні республіканські комісії, які зайнялися формуванням дільниць та округів, а також почали приймати всі необхідні заходи для підготовки та організації повноцінного голосування.
У РРФСР проводити референдум було вирішено 17 березня. Це була неділя, тому очікувалося участь максимально можливої кількості громадян. Також у цей день тільки в РРФСР було вирішено провести ще один референдум про введення в республіці поста президента, вже в той час було очевидно, що на цю посаду претендує Борис Єльцин, який у той час очолював президію Верховної Ради республіки.
На території РРФСР у всенародному опитуванні взяли участь більше 75 % жителів, більше 71 % з них висловилися за введення в республіці поста президента. Вже менше ніж через три місяці першим і єдиним президентом РРФСР став Борис Єльцин.
