Смердяков
У чорновому варіанті роману вбивця – не лакей, а Іван. Цього персонажа Достоєвський ввів у сюжет під враженням від одного з героїв Віктора Гюго і відвідування притулку для незаконнонароджених дітей.
Смердяков – син юродивою. Колись у місті жила дурочка Лізавета, яку ніхто не смів ображати. Але Карамазов і тут вразив усіх своєю жорстокістю, цинізмом. Лізавета народила від нього сина. Хлопчика взяв на виховання слуга Григорій, незадовго до цього що втратив власної дитини.
Смердяков ріс жорстоким, злим, заздрісним. Він ненавидів людей, ненавидів Росію. Розмірковуючи про події 1812 року, він фантазує: як би добре було, якби французи перемогли росіян. Адже це народ розумний, культурний…
Смердяков ретельно стежить за своїм зовнішнім виглядом. Цього він навчився в Москві. Однак книг не читає, не цікавиться мистецтвом. Смердяков переймається промовами Івана, після чого вбиває свого господаря і забирає гроші. Достоєвський показав, наскільки небезпечними можу бути мови утвореного атеїста і раціоналіста, якщо вимовляються в присутності людей дурних, обмежених, озлоблених.
Але після того як Смердяков зрозумів, що Іван і не думав про вбивство, ілюзія величі й вседозволеності, зародилася в нього і спонукала на злочин, звалилася. Він покінчив з собою.
