Хто такий горобець?
Це добре всім нам відома звичайна птах. Горобці живуть і в лісах, і поблизу від людини – в містах і селищах. Це досить дрібна, з невибагливим сіро-строкатим оперенням пичуга, спритна, метушлива, злодійкувата, цікава.
Харчуються горобці насінням рослин, хлібними крихтами, черв’ячками, дрібними комахами. У теплі краї, коли приходить зима, вони не відлітають, зимують поруч з нами.
Горобець в російській народній творчості
Навіть у короткому змісті “Воробьишки” Горького видно, що ця пташка у письменника немов уособлює собою людину – активного, веселого, але з хитринкою. Він весь відкритий, завжди на виду, але якщо поруч з тобою такий, не позіхай – не встигнеш озирнутися, стягне яку-небудь дрібницю з-під носа і випурхне.
Безліч прислів’їв і приказок складено в народі про цих маленьких пташок. І невипадково, адже “у воробйов все так само, як і у людей” – говорить Горький.
Ось які приказки відомі нам про них:
Де просо, там і воробей.
Старого горобця на полові не проведеш.
І горобець не живе без людей.
Вільному горобцю і соловей у клітці заздрить.
І горобець на кішку цвірінькає.
Одним каменем двох горобців не вб’єш.
Є й російські народні казки про цих птахів.
