В психіці людини відбувається величезна кількість дуже важливих процесів. Але одним з найбільш пріоритетних з них є мислення. Що це таке, яких буває видів, і яким чином відбувається його розвиток? Спробуємо розібратися в цьому питанні.
Що таке мислення?
У повсякденному житті під цим терміном ми розуміємо словесні міркування. З точки зору психології мислення володіє більш широким значенням. Під ним розуміється будь-який психічний процес, що дозволяє людині вирішити ту чи іншу задачу. Люди в цьому разі сприймають речі без всяких аналізаторів (нюхового, слухового, тактильного, зорового, больового і т. д.), на основі одних лише мовних сигналів.
Трохи історії
Мислення, будучи видом розумової діяльності, цікавило людей з давніх часів. Вивчити його намагалися ще філософи стародавнього світу. Вони ж прагнули дати йому точне пояснення. Так, Платоном мислення прирівнювалося до інтуїції. А Арістотелем була створена навіть ціла наука – логіка. Пізнавальний процес їм був розділений на частині, в числі яких знаходяться поняття, судження і умовивід. І на сьогоднішній день вивчити специфіку мислення намагаються представники різних наук. Однак, незважаючи на всі висловлені ідеї та висновки, отримані в результаті проведення численних експериментів, прийти до єдиного чіткого визначення цього процесу поки ще не вдалося.
Види мислення у дітей раннього віку
Даний процес розглядається наукою психологією. При цьому в дисципліні виділено три основні форми мислення, якими володіють діти дошкільного віку. Це наочно-дієве і наочно-образне, а також просторово-тимчасове, або темпоральное.
Розвиток мислення у дітей умовно розбито на певні етапи. Причому кожен з них малюки проходять у процесі пізнання навколишнього світу. Розглянемо розвиток кожної з форм мислення докладніше.
Наочно-дієвий вид
Розвиток мислення даного типу у дітей раннього віку відбувається завдяки безпосереднього сприйняття ними навколишнього світу. Це час, коли малюк починає свою взаємодію з різними предметами. З усіх процесів, які розвиваються в психіці, головна роль відводиться саме сприйняття. Всі переживання маленького чоловічка зосереджуються на тих явищах і речах, які його оточують.
Розумові процеси в цьому випадку являють собою зовні орієнтовані дії, які, в свою чергу, є наочно-дієвими.
Розвиток мислення наочно-дійової форми дозволяє дітям відкривати для себе великі зв’язки між людиною і предметами, що знаходяться в його оточенні. У цей період дитина здобуває необхідний досвід. Він починає регулярно і наполегливо відтворювати елементарні дії, метою яких є очікуваний їм результат. Отриманий досвід пізніше стане основою більш складних психічних процесів.
Даний етап розвитку мислення у дітей, яке має наочно-дієву форму, є неусвідомленим. Він лише включається в процес здійснюються малюком рухів.
Розвиток наочно-дієвого мислення
У дитини в процесі здійснюваних ним під час маніпуляцій з різними предметами і зорових орієнтовних дій відбувається формування певного образу. На ранньому етапі розвитку мислення наочно-дієвого виду головною ознакою речі для малюка є її величина, форма. Колір поки ще не має своїм основним значенням.
Особливу роль у розвитку мислення на даному етапі будуть грати різноманітні рухи, спрямовані на розвиток дієвих та наочних психічних процесів. Поступово малюк вчиться співвідносити розміри двох або більше предметів, їх форму, а також місце розташування. Він нанизує на піраміду колечка, ставить кубики один на одного і т. д. Брати до уваги різні характеристики предметів і підбирати їх за формою і розміром він буде набагато пізніше.
Ніяких завдань на розвиток мислення даного виду давати малюкові не треба, так як його формування відбувається, як правило, самостійно. Дорослому необхідно тільки зацікавити маленького чоловічка іграшкою і викликати у нього бажання взаємодіяти з нею.
Особливості розвитку мислення даного виду, особливо яскраво виявляються, наприклад, при грі з матрьошкою. Малюк, намагаючись отримати необхідний результат, буде прикладати дві зовсім не підходять один одному половинки силою. І тільки після того, як він переконається в тому, що всі його дії не призводять до бажаного результату, почне перебирати деталі до тих пір, поки йому не попадеться потрібна. Для того щоб прискорити процес розвитку мислення у дітей, виробники розробляють іграшки таким чином, щоб вони самі «підказували» малюкові, який з елементів підійде краще всього.
Після освоєння зовнішніх орієнтованих дій дитина набуває навик по співвідношенню різних характеристик предметів. З цього моменту почнеться закладка фундаменту зорового сприйняття, коли малюк буде порівнювати одну іграшку з іншими.
Наступний етап розвитку наочно-дієвого мислення настає після досягнення дітьми 2-річного віку. Малюки починають підбирати речі візуально, виходячи з наявного зразка. Доросла людина під час такої гри пропонує дитині подати йому точно такий же предмет. На це маленький учень повинен відреагувати і підібрати серед усіх іграшок найбільш підходящу.
Дещо пізніше, у міру розвитку даного виду мислення, дітки здатні придбати постійні зразки. З ними вони надалі будуть порівнювати всі предмети.
Розвиток наочно-образного мислення
Даний вид психічного процесу починає формуватися у малюків, вік яких наближається до трьох років. До цього часу діти проводять складні маніпуляції, використовуючи наочно-дієву форму.
Для розвитку даного виду мислення, як, втім, і будь-якого іншого, дитині знадобляться розвиваючі іграшки. Це значно прискорить процес. Найбільш придатними при цьому є складові іграшки, при використанні яких малюкові необхідно співвідносити наявні деталі по квітам і за розміром.
Перші відтворюють дії дитина починає виконувати до кінця першого року свого життя. Він дістає свої іграшки з коробки, а потім розкидає. І навіть після того як дорослий наведе в кімнаті порядок, малюк знову дістане їх. Дещо пізніше дитина починає збирати невеликі за розміром іграшки в наявну у нього ємність. Дорослому важливо підтримати подібне починання, а для прискорення процесу формування мислення наочно-образного виду самому показати, як всі речі можна скласти в коробку або в іншу тару. Дитина в цьому випадку буде отримувати задоволення не від результату, а від самої дії.
Дуже корисною для дітей є така іграшка, як пірамідка. Батькам важливо навчити свого малюка правильно одягати і знімати її кільця. Як розвинути мислення з допомогою такої іграшки? Дорослий повинен встановити перед дитиною стрижень і показати йому, як правильно нанизувати, а потім знімати кільця. На початковому етапі батько навіть може взяти ручку малюка і, вклавши в неї деталь піраміди, нанизати всі разом з ним. Після виконання подібного вправи кілька разів поспіль дитині це можна дозволити зробити самостійно.
Для малюків старше дії з такою іграшкою можна трохи урізноманітнити. Їм пропонується викласти з колечок доріжку, розташовуючи деталі від більшої до меншої.
Ігри на розвиток мислення образного типу з дітьми дошкільного віку рекомендується проводити із застосуванням двох пірамідок. У цьому випадку дитині показують, наприклад, зелене кільце, і просять знайти на другий іграшці деталь такого ж кольору.
Розвиток мислення в дошкільному віці на початкових етапах відбувається при нерозривному зв’язку мови і дій. Але проходить якийсь час, і дитина свої вчинки вже починає випереджати словами. Спочатку він говорить про те, що збирається виконати, а після робить заплановане. На даному життєвому етапі відбувається перехід від наочно-дієвого мислення наочно-образне. Дитина вже володіє достатнім життєвим досвідом, щоб представити в своїй голові ті чи інші предмети, а вже потім робити з ними деякі дії.
Надалі в мисленні дітей-дошкільнят дедалі більша роль відводиться слову. Але все ж таки приблизно до 7 років розумова діяльність залишається конкретною. Іншими словами, вона поки не виокремлюється із загальної картини навколишнього світу. Приблизно з 6 років розвиток мислення образного типу дозволяє дошкільнятам сміливо застосовувати на практиці наявний у них фактичний матеріал. При цьому діти починають узагальнювати різні явища і роблять для себе необхідні висновки.
Візуально-словесне мислення
Що характерно для даного етапу психічного розвитку дитини? Формування візуально-словесного мислення відбувається більше всього на основі описів і пояснень, а не на сприйнятті предметів. При цьому малюк продовжує мислити конкретними поняттями. Так, дитина вже знає про те, що металеві предмети у воді тонуть. Саме тому в нього виникає повна впевненість у тому, що цвях, поміщений в ємність з рідиною, піде до дна. Тим не менш свої пізнання він прагне підкріпити особистим досвідом.
Це вік, коли діти дуже допитливі. Вони задають багато питань, на які дорослі обов’язково повинні дати їм відповідь. Це необхідно для розвитку дитячого мислення. Спочатку питання, як правило, пов’язані з порушеннями звичного для малюків порядку речей. Наприклад, їм потрібно знати, чому іграшка зламалася. Пізніше починають з’являтися питання, що стосуються навколишнього світу.
Розвиток мислення молодших школярів, а також дітей середнього дошкільного віку починає набирати швидкість. Діяльність самої дитини, який сів за парту, зазнає істотні зміни. На розвиток мислення школярів впливає розширення кола тих предметів, які викликають у них інтерес. І тут вельми важливою стає роль вчителя. Педагог повинен сприяти тому, щоб діти в класі вільно висловлювали власні думки за допомогою слів. Їм рекомендується спочатку подумати, а потім почати виконувати певні дії.
І незважаючи на те, що у школярів молодшого віку розвиток мислення поки ще перебуває на етапі конкретно-образної форми, у них починає закладатися його абстрактний тип. Розумові процеси маленької людини починають поширюватися на оточуючих людей, рослини, тварин і т. д.
Розвиток пам’яті, уваги, мислення молодшого школяра буде залежати, насамперед, від правильного підбору програми навчання. Діти, яким пропонується матеріал підвищеної складності, вже до 8 років проявляють більш високі здібності до відверненому розумом, ніж їх однолітки, які навчаються за стандартними методичних посібників.
Просторово-тимчасове мислення
Доросла людина прекрасно усвідомлює той факт, що час є поняттям відносним і неоднозначним. Дітям же з цим ознайомитися.
Психологами вже давно помічено той факт, що дитина орієнтується в часі, використовуючи значуще для нього враження, очікування чого-небудь або яскрава подія. Виходить, що дитина добре орієнтується в минулому і майбутньому, але нині для нього відсутня. Поточний момент у дитини – це той, який відбувається в дану секунду.
Набагато простіше засвоюють ті дітки, яким з самого раннього дитинства був щеплений конкретний розпорядок дня. Адже їх організм вже підлаштований під існуючий ритм життя. Саме тому в мозку такої дитини уявлення про тимчасових відрізках складається набагато швидше. Якщо сьогодні малюк їв опівдні, а вчора мама її годувала вдень у 2 години, то орієнтуватися в часі йому досить складно.
Для того щоб прискорити у дитини розвиток уваги та мислення просторово-часового типу, батьки з самого раннього віку повинні знайомити його з поняттям часу. Для цього не потрібно проводити окремих бесід. Досить просто промовляти словами часові поняття. Це має відбуватися в процесі спілкування або ігри з малюком. Дорослому просто потрібно коментувати свої плани і дії.
Дещо пізніше батькам рекомендується позначати конкретні часові відрізки. Це дозволить відкластися в голові у дитини поняття минулого, справжнього, а також майбутнього.
Своєрідні уроки розвитку мислення дітей-дошкільнят батьки можуть проводити починаючи з дворічного віку свого чада. Такі діти вже усвідомлюють зміну пір року. Дорослим необхідно звертати увагу дитини на зміни, що відбуваються в природі при переході від одного сезону до іншого. При цьому про них потрібно не тільки розповідати малюкові, але і розпитувати, приміром, про те, які зміни він бачить на дитячому майданчику або в сквері.
Критичне мислення
Різні завдання, в яких беруть участь реальні предмети, дитина починає вирішувати після 4-5 років. Цьому сприяє розвиток у неї наочно-образного мислення. У свідомості дошкільника виникають різні моделі та схеми. Він вже починає аналізувати та узагальнювати інформацію, що отримується із зовнішнього світу. Досягнення дитиною цього етапу в розвитку мислення має стати приводом для переходу на нову життєву сходинку, де стане формуватися критична форма бачення світу. Чому вказаний напрям вважається важливим? Для того щоб зрозуміти це, варто визначитися із самим поняттям критичного мислення. У сучасній психології даного терміну дано кілька трактувань. Проте сенс у всіх один. Отже, під критичним мисленням розуміють складний розумовий процес, початком якого є отримання дитиною інформації. Закінчується він прийняттям обдуманого рішення з формуванням особистого ставлення до того чи іншого предмету.
Розвиток критичного мислення дозволяє розвинути у дитини здатність до постановки нових питань, до вироблення аргументів на захист власної думки, а також можливості робити висновки. Такі діти интерпритирируют і аналізують інформацію. Вони завжди аргументовано доводять власну позицію, спираючись при цьому на думку співрозмовника і на логіку. Отже, вони завжди можуть пояснити, чому згодні або не згодні з тим чи іншим питанням.
Розвиток критичного мислення починається ще в дошкільному віці. Про це свідчить, наприклад, питання «Чому?». Дитина при цьому показує дорослому, що він бажає знати причини природних явищ, людських вчинків і подій, які він бачить. У цьому випадку батькам важливо не тільки відповісти на питання свого чада, але і допомогти йому в об’єктивній оцінці фактів. Після цього малюк повинен зробити певні висновки і сформувати власне ставлення до отриманої інформації. І не варто думати про те, що хороша дитина не повинен сперечатися зі старшими. Адже принцип, згідно з яким малюк зобов’язаний робити тільки те, що йому говорять дорослі, вже не підходить для існуючої реальності. Зрозуміло, в сім’ї необхідно поважати старших і ввічливо спілкуватися з близькими людьми, але без використання технології розвитку критичного мислення дитині складно буде пристосуватися при вступі в школу до вимог навчальних програм. Адже більшість з них вимагає зовсім іншого підходу до вивчення матеріалу.
Високі вимоги в цьому напрямку пред’являються вже до молодшим школярам. Успішність навчання в першому класі вже мало залежить від вміння дітей рахувати, писати і читати. Дітям пропонується рішення простих логічних задач. Крім цього молодші школярі повинні робити власні висновки, прочитавши короткі тексти. Часом учитель пропонує дитині посперечатися з ним, щоб останній довів педагогу свою правоту. Такий підхід у системі освіти є в багатьох сучасних навчальних програмах.
Технологія розвитку критичного мислення пропонує батькам ряд порад, які допоможуть їм у правильному вихованні:
Творче мислення
Психологи розрізняють таке поняття, як креативність. Під цим терміном розуміють здатність людини бачити звичайні речі в новому світлі, що і дозволяє знайти унікальне рішення для виникаючих проблем.
Креативне мислення є явною протилежністю шаблонному. Воно дозволяє відійти від звичного погляду, від банальних ідей, і сприяє народженню оригінальних рішень.
Дослідниками інтелекту вже давно був зроблений однозначний висновок про те, що творчі здібності людини володіють слабкою зв’язком з його інтелектом. В цьому разі на перший план виходять особливості темпераменту, а також можливість у швидкому засвоєнні інформації і зародження нових ідей.
Креативні здібності людини знаходять свій прояв в різних видах його діяльності. Саме тому батьки намагаються отримати відповідь на питання: «чи Можливий розвиток творчого мислення у дитини?». Психологи дають на це однозначну відповідь: так. Особливо ефективно цей процес буде протікати в дошкільному віці. Адже в цей час психіка у дітей дуже сприйнятлива і пластична. До того ж у малюків чудово розвинене уяву. Завдяки цим якостям вік від 3 до 7 років дуже сприятливий для того, щоб розвивати креативність індивіда. Способів для цього існує безліч і, насамперед, у батьків. Справа в тому, що саме близькі люди найкраще зможуть організувати ефективний процес творчого розвитку для своєї дитини. Все це відбувається завдяки тому, що:
- батьки для дитини є авторитетом, і він високо цінує з ними спілкування;
- мами і тата добре знають своє дитя, і тому можуть підібрати для нього найбільш дієві можливості розвитку, які будуть цікаві дитині;
- увагу батьків присвячений тільки одній своїй дитині, а вихователю необхідно розподіляти його між групою дітей;
- емоційні контакти зі значимими для дитини дорослими доставляють йому особливу радість від спільної творчості;
- батьки, як правило, застосовують різні засоби для ефективного процесу розвитку пам’яті і мислення, що дозволяє помножити ефективність результату практично вдвічі.
Яким чином можна прискорити цей процес? Технологія розвитку мислення передбачає виконання з дитиною деяких вправ. Одне з них – заняття творчістю. Батьки можуть придумати зі своїм сином або донькою фантазійну казку, головними героями якої стануть обрані їхнім чадом персонажі у вигляді предметів, картинок, просто озвучені усно. Пишучи незнайому для дитини історію, не рекомендується вибирати звичних для нього собак, лисиць і курок. В іншому випадку відійти від відомого сюжету буде досить складно. Головним персонажем можна зробити один з предметів домашнього інтер’єру або побутову приналежність. Можна також придумати жителя, який таємно оселився у вашому домі. В цьому випадку можна створити неповторний розповідь. А взагалі можна займатися письменництвом на будь-які теми, що прийшли в голову.
Розвитку творчого мислення будуть допомагати заняття з малювання або складання з паперових, дерев’яних, пластикових і інших геометричних заготовок якихось фігур, яким згодом потрібно дати імена.
Батьки також можуть разом зі своїми дітьми складати зображення рослин і тварин, колажі, предмети меблів і будови, використовуючи шматочки яскравих ілюстрацій. Розвитку творчого мислення сприятиме і створення з подібного матеріалу цілих пейзажів та портретів.
