Армія під час пізнього періоду існування імперії Стародавнього Риму
Армія пізньої римської імперії формувалася під час «кризи III століття» – саме так історики охарактеризували цей період. В цей смутний для римлян час багато території імперії відділяються від неї, в результаті чого все більше наростає загроза нападу сусідніх країн. Такі сепаратистські настрої підігрівалися набором легіонерами в збройні сили багатьох жителів з провінційних міст.
Великим випробуванням римська армія зазнала під час набігів на територію Італії аламаннов. Саме тоді спустошувалися цілі численні території, що і призводило до узурпації влади на місцях.
Імператор Галлієн, який всіма силами намагався протидіяти кризового явища всередині держави, здійснює нові перетворення в римській армії. 255 і 259 роках нашої ери він зумів зібрати численну кавалерійську групу. Однак головне похідне військо цього періоду становив 50 000 чоловік. Мілан став відмінним місцем для того, щоб звідти протидіяти численних набігів ворога.
У кризовий період, припав на III століття нашої ери, постійно спостерігається невдоволення серед військових Стародавнього Риму тим фактом, що їм не виплачують платню за службу. Ускладнила ситуацію факт знецінення грошей. Багато попередні грошові заощадження солдатів просто танули на очах.
І тут настав момент провести останню реформу в структурі римської армії, ініціаторами якої стали Діоклетіан і Авреліан. Даний історичний період пізнього існування Римської імперії був прозваний «Домінат». Він був обумовлений тим, що в державі почав активно впроваджуватися процес поділу на військову і цивільну адміністрацію. У результаті з’явилося 100 провінцій, у кожній з яких військовими порядками завідували дуксы і комиты. При цьому набір в легіони римських військ здійснюється у примусовому порядку, діє обов’язковий призов в армію.
