Методи селекції
Генетика розглядає закономірності передачі спадкової інформації і способи управління таким процесом. У селекції використовуються знання, отримані від генетики, та застосовуються інші методи для оцінки організмів.
Основними з них є:
- Метод відбору. У селекції застосовується природний і штучний (несвідомий або методичний) відбір. Також може відбиратися конкретний організм (індивідуальний відбір) або їх група (масовий відбір). Визначення виду відбору грунтується на особливостях розмноження тварин і рослин.
- Гібридизація дозволяє отримати нові генотипи. У методі виділяють внутрішньовидову (схрещування відбувається всередині одного виду) і межвидовую гібридизацію (схрещування різних видів). Проведення інбридингу дозволяє закріпити спадкові властивості при зниженні життєздатності організму. Якщо у другому чи подальших поколіннях проводиться аутбридинг, то селекціонер отримує високоврожайні та стійкі гібриди. Встановлено, що при віддаленому схрещуванні потомство безплідно. Тут значення генетики для селекції виражається в можливості дослідження генів і впливу на плодючість організмів.
- Поліплоїдія – процес збільшення хромосомних наборів, який дозволяє домогтися народжуваності у безплідних гібридів. Помічено, що деякі культурні рослини після поліплоїдії мають більш високу народжуваність, ніж їх споріднені види.
- Індукований мутагенез – штучно викликаний процес мутацій організму після обробки його мутагеном. Після закінчення мутації селекціонер отримує інформацію про вплив фактора на організм і придбання їм нових якостей.
- Клітинна інженерія призначена для конструювання кліток нового типу з допомогою культивування, реконструкції та гібридизації.
- Генна інженерія дозволяє виділяти і досліджувати гени, проводити з ними маніпуляції з метою удосконалення якостей організмів і виведення нових видів.
