Суб’єктивний аспект
Він виражається у психічному ставленні особи до своєї дії/бездіяльності. Можна вважати провину невід’ємним елементом складу правопорушення? Щоб на це питання отримати відповідь, необхідно звернутися до положень законодавства. Поняття вини розкривається в різних нормах. У класичному розумінні вона передбачає психічне ставлення особи до протиправного діяння і наслідків, які настають у зв’язку з його вчиненням. У цьому сенсі вина співвідноситься з усвідомленням дій громадян (в тому числі посадових осіб), які здійснюються від імені юридичної особи. Отже, тут можна говорити про “колективної вини”, яка визначається за “домінуючою волі”. Аналогічне визначення присутній і в статті 106 НК.
Між тим у наукових виданнях нерідко відзначається, що вина юридичної особи не може визначатися довільно при встановленні вини конкретного фізособи. Відповідно, для настання адміністративної відповідальності юридичної особи необхідно довести вину всіх співробітників, що діють від його імені.
В теорії закріплений і інший підхід до визначення винності. Вона визначається як сукупність негативних компонентів, пов’язаних з дезорганізацією діяльності юрособи, неприйняттям ним належних заходів по виконанню обов’язків, покладених на нього обов’язків, а також щодо попередження правопорушень та усунення причин їх допущення.
