Запланована акція
Події 9 березня 1953 року нерідко порівнюють з трагедією, що сталася в той день, коли Микола II зійшов на престол. Деякі історики вважають, що десталінізація країни почалася з осквернення поховання вождя. Тобто тиснява сталася невипадково. У кремлівських кулуарах ходили чутки про знаменну і страшну фразу, яку кинув Берія. Генеральний Комісар держбезпеки нібито сказав: «Микола скінчився Ходынкой, а Сталін скінчиться похоронами». Але ця версія нічим не підтверджена.
Різдвяний бульвар
У роки перебудови відомості про те, скільки людей загинуло під час похорону Сталіна, були сильно перебільшені. Говорили, що стовпотворіння утворилися 9 березня не тільки в околицях Кремля, але і в інших районах Москви. Насправді ж справжня трагедія розігралася не повсюдно, тільки в одному місці.
Для людей, які прийшли попрощатися з покійним генералісимусом, смертельною пасткою став Різдвяний бульвар, зв’язує Трубну площу зі Сретенкой. Ця вулиця дуже вузька і йде під ухилом. Саме тут, на Різдвяному бульварі, і сталася трагедія. Люди, які йшли з боку Сретенки, потрапляли в невеликі ямки біля вікон підвальних приміщень. Коли йде величезна натовп, людина не має можливості піднятися на ноги. На нього падає другий, третій. Так починається смертельна тиснява.
