Як відомо, прабатьками всіх банкірів були лихварі, які існували ще в VIII столітті до н. е. Так і купцям Вавилонії закидають створення першого банківського квитка, або векселя – гудом, який був таким же засобом оплати, як золото. А ось прообрази банків з’явилися вже в Стародавній Греції і Стародавньому Римі. Тоді й почалася практика поміщати гроші на вклад під відсотки.
Перший банкір – хто це?
Із-за того що лихварство не вважався шляхетною справою, у Стародавній Греції банкірами – трапезити – ставали вільні раби, брали від жителів коштовності і гроші з умовою їх збереження і наступного повернення з відсотками.
Самого визначення «банк» ще не існувало. Його придумають в середні століття, а поки храми складали конкуренцію лихварям, так як люди охоче приносили свої заощадження на зберігання “під захист Богів”. Відповідно, облік цінностей вели жерці: монети, які використовуються в грошовому обороті, зберігали в глиняних горщиках з маркуванням літерами алфавіту. Злитки золота, що з’явилися пізніше, також приносили в храм на зберігання (в наші дні це банківська операція по вкладу або оренду банківського осередку).
У Римі, навпаки, позикою грошей під зріст займалося благородне стан, їх називали менсаріямі. Вони успішно здійснювали транзит грошових коштів з одного міста в інше. З розвитком торгівлі та появою монет різноманітного карбування були і ті, хто допомагав обміняти гроші за курсом на монети, офіційно прийняті в місті. Звичайно, міняйли залишали собі «комісію» за надання своїх послуг.
Заснування першого банку
Можна сказати, що термін «банк», визначення якого ми розглядаємо в нашій статті, з’явився в середні століття від італійського banco – «стіл«, «прилавок». Тоді ж міняйли перейменувалися в банкірів. Середньовічні банки розташовувалися на ринкових площах, де банкіри, розширили свої повноваження, за покритим зеленим сукном столом вже могли приймати на зберігання грошові кошти і здійснювати платежі шляхом списання з рахунку одного клієнта на рахунок іншого. Це виявилося найкращим рішенням, так як не доводилося перевозити і підраховувати монети. А банкірами, до речі, традиційно ставали євреї та італійці. Ось так і отримав своє нове визначення банк.
Bancodella Piazade Rialto – перший банк, заснований в місті Венеції в 1584 році декретом сенату Венеціанської Республіки. У той час монополістом банківської справи була республіка, тому що приватним особам заборонялося проводити грошові операції. Венеціанська республіка була осередком торгівлі. Сюди приїжджали купці, а значить, потрібні були люди, що надають кредит і вміють проводити грошові розрахунки. Банки стали з’являтися і в інших містах. А так як зберігати грошові кошти в крамниці було небезпечно, то стали будувати кам’яні будинки, де і розміщувалися ці фінансові установи.
Сучасні «прилавки»
Сучасне визначення банку включає в себе безліч функцій, виконуваних названим закладом. До них відносяться:
До речі, значення слова «банк» можуть бути такими:
- В Ньюфаундленді – це судно для лову тріски.
- В Азербайджані в Сальянском районі – селище міського типу.
- Так називається карткова гра.
- Поставлені на кін гроші.
- Це прізвище.
Завдяки повсюдній комп’ютеризації та телефонізації, з’явилися можливості, яких не було в давнину. І тепер, підшукуючи слова «банк» визначення, можна згадувати і про те, що проводити фінансові операції і стежити за рухом своїх грошових коштів можна і не виходячи з дому.
