Батьківська любов до дитини і роль родини у її вихованні
Тема взаємин батьків і дітей невичерпна. Незважаючи на гарну теоретичну базу і великий накопичені досвід, психологи досі вважають її вивченою не повністю. Значить, на цю тему можна говорити ще довго.
Відомо, що любов до свого чаду повинна бути обов’язково. Таке почуття може подарувати тільки мати, пов’язана з дитиною невидимими узами ще до його появи на світ. Безумовна любов не тільки дає дитині почуття безпеки і впевненості у своїх силах, а й ставить певні рамки, в межах яких виростає щаслива і гармонійна особистість. Вважається, що здорова мати повинна відчувати як бажання бути з дитиною, допомагати йому, наставляти і не вторгатися в особистий простір, так і відпустити дитину, коли прийде час. Можна сказати, що будь-яке спілкування з матір’ю (фізична, словесне або емоційний) впливає на психічне і фізичне здоров’я дитини. У майбутньому це позначиться на його життєві настанови і успіхи в усіх сферах діяльності.
Любов батьків повинна нести в собі підтримуючу і розвиваючі функції. Тільки при такому відношенні в потрібний момент дитина зможе спокійно відокремитися від своєї сім’ї, але продовжить відчувати себе коханим.
Однак не тільки мати відповідає за стиль виховання та формування особистості дитини. На підростаюче чадо впливають всі члени сім’ї і взаємовідносини між ними. Сім’я повинна виступати не тільки в ролі середовища, в якій відбувається закладка всіх особистісних якостей підростаючого малюка, але і того місця, де він вперше знайомиться з соціумом і вчиться займати в ньому певну позицію. Регулярно спостерігаючи різні сімейні ситуації і шляхи, якими дорослі вирішують їх, дитина набуває своє бачення цього світу і отримує уявлення про соціальних ролях. Теплі й довірчі відносини в родині стають запорукою появи у малюка здорової самооцінки, впевненості в своїх силах і напрацювання схем подолання труднощів. Сім’ї, де панує холод у відносинах, надають на дитину протилежний вплив. Він виростає замкнутим, заляканим, не здатною брати на себе відповідальність. Така людина володіє масою інших якостей, що заважають йому проявити себе в суспільстві. В останні роки американські психологи написали кілька праць, де давали наукове обґрунтування терміна «відчуження». На думку фахівців, він характерний для більшості сучасної молоді і обумовлений особливостями виховання.
