Функції спілкування
Для того щоб проаналізувати різні сторони структури спілкування, зупинимося на його значущості:
- інструментальну, згідно з якою вона виступає в якості соціального механізму управління для проведення дій, прийняття рішень;
- експресивну, що дає партнерам можливість зрозуміти і виразити свої переживання;
- комунікативну;
- психотерапевтичну, що стосується спілкування, емоційного і фізичного здоров’я людини;
- інтегративну, згідно якій спілкування є засобом об’єднання людей;
- самовираження, тобто можливість особи демонструвати свій емоційний та інтелектуальний потенціал, індивідуальні здібності.
Стратегії спілкування
З’ясувавши, що таке функції та структура спілкування, зазначимо, що виділяють різні варіації спілкування:
- закрите чи відкрите;
- у вигляді монологу або діалогу;
- особистісний (індивідуальне);
- рольове.
Відкрите спілкування передбачає вміння чітко висловлювати свою позицію, вміти вислуховувати думки інших людей. При закритому спілкуванні співрозмовник не висловлює своєї точки зору, не може пояснити ставлення до досліджуваних в діалозі питань.
Виправдати подібний варіант можна в декількох випадках:
- при наявності значної різниці в ступені предметної компетентності, безглуздя витрати сил і часу на підняття рівня «низької сторони» бесіди;
- при недоцільність відкриття противнику своїх планів, почуттів.
Відкрита комунікація буде ефективною і результативною, якщо відбувається обмін задумами, думками.
