Безчинства польських інтервентів
Тяжкі випробування, що випали в період Смутного часу на долю всієї Росії, не обійшли стороною і Свято-Толзький монастир. На цей раз ворог роду людського обрав своєю зброєю польських інтервентів. Вторгся 18 травня 1609 року на його територію загін Адама Вишневецького пограбував все, що можна було забрати з собою, а саму обитель зрадив вогню. Понад сорок ченців, спробували чинити опір ворогові, впали під ударами польських шабель. Пізніше над братською могилою була зведена каплиця.
Попустившися розорення Толгского монастиря, Господь тим не менш зберіг для росіян чудотворну ікону Божої Матері, що зберігалася у його стінах. Святиню вдалося заздалегідь вивести з обителі, й сховати в надійному місці. У ті роки вона була особливо дорога людям, оскільки, завдяки багатьом явленим через неї чудесам, здобула славу першої, серед особливо шанованих ікон Ярославського краю. Відразу після вигнання польських інтервентів, що залишилися в живих ченці приступили до відновлення своєї зганьбленої і спаленої святині.
